вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.02.2022м. ДніпроСправа № 904/117/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради (м. Марганець, Дніпропетровська область)
про стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів за 2019 рік у розмірі 487 871 грн. 58 коп.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради (далі - відповідач) збитки за пільгові перевезення пасажирів за період з січня по грудень 2019 року у розмірі 487 871 грн. 58 коп.
Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку з відшкодування позивачу, як перевізнику, вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян за пільговими тарифами.
Ухвалою суду від 11.01.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 3542/22 від 24.01.2022), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:
- відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору, вартість пільгових перевезень на 2019 рік становила 500 000 грн. 00 коп., яка була у повному обсязі відшкодована позивачу;
- компенсація передбачена лише для мешканців Марганецької ОТГ, але позивачем не надано доказів, що заявлена в облікових формах кількість пасажирів є мешканцями м Марганець. Крім того, облікова форма не відповідає вимогам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украйни № 1359 від 16.12.2009, оскільки в ній відсутня графа "Категорія пільговика";
- з 01.01.2017 з Бюджетного кодексу України була виключена норма щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту (стаття 102 Бюджетного кодексу України);
- відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі, що узгоджується із вимогами статті 7 Закону України "Про залізничний транспорт";
- органи місцевого самоврядування виходячи з фінансової спроможності свого місцевого бюджету можуть виділити кошти на компенсацію проїзду залізничним транспортом відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України, однак таке фінансування не є його обов'язком, адже більшість пільг гарантує саме держава;
- Марганецькою міською радою було прийнято рішення "Про бюджет міста Марганця на 2019 рік", яким визначено граничний розмір компенсації, а рішенням виконавчого комітету Марганецької міської ради № 602 від 26.12.2018 визначено порядок здійснення такої компенсації;
- надання послуг з пільгового перевезення позивачем поза межами договору та вищевказаних рішень не може бути підставою для стягнення збитків з відповідача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 5961/22 від 07.02.2022), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючи додатково на таке:
- справа № 640/21817/18, на яку посилається відповідач, відносить до юрисдикції адміністративних судів та правовідносини у ній не є аналогічними;
- норми чинного законодавства покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані позивачем кошти за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі;
- саме облікова форма є тим самим первинним документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу збитки за перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом;
- жодним законодавчим актом не передбачено обмеження у пільговому перевезенні осіб, які мають право на пільговий проїзд. Отже, спірні перевезення були здійснені залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних вимог законодавства.
Слід відзначити, що ухвалою суду від 11.012022, з урахуванням вимог частини 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.
Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу відповідача, в якому містилася відповідь на відзив на позовну заяву через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером №5002300591672 та з'ясовано, що відповідь на відзив на позовну заяву відповідач отримав 09.02.2022.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем заперечень на відповідь на відзив або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 17.02.2022 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про залізничний транспорт", відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірних основах відповідно до чинного законодавства.
У статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно з підпунктом "г" пункту З частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту частини 1 статті 89 цього кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 (далі - порядок № 252) суб'єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Постанова КМУ № 256).
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевими бюджетами на зазначені цілі встановлено Постановою Кабінетом Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян" (далі - Постанова КМУ № 1359).
Пунктом 2 Постанови КМУ № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Пунктами 3, 4 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 256, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів. Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконанням державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.
Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами фактичних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам міських рад.
Пунктами 3-5, 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1359, встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими та перевезеннями реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки); сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг; інформація про оформлені та видані пасажирами безоплатні та пільгові поїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ, квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
Згідно з пунктом 9 Порядку, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законом України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до наведеного вище законодавства Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснила перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами.
На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету за період з січня по грудень 2019 року (а.с. 25-36, 77-88), а також загальні зведення сум збитків по Придніпровській залізниці від продажу безкоштовних квитків пасажирам-пільговикам по станціях Придніпровської залізниці за період з січня по грудень 2019 року (долучені до відповіді на відзив на позовну заяву).
Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджетів (далі-облікова форма) позивачем визначені періоди, кількість оформлених пільгових проїзних квитків, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість, гривень (а.с. 25-36).
Відповідно до облікових форм за період з січня по грудень 2019 року, сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала:
- за січень 2019 року - 59 678 грн. 32 коп. (а.с. 12);
- за лютий 2019 року - 66 459 грн. 63 коп. (а.с. 13);
- за березень 2019 року - 77 654 грн. 28 коп. (а.с. 14);
- за квітень 2019 року - 69 049 грн. 11 коп. (а.с. 15);
- за травень 2019 року - 72 398 грн. 67 коп. (а.с. 16);
- за червень 2019 року - 85 816 грн. 42 коп. (а.с. 17);
- за липень 2019 року - 97 441 грн. 43 коп. (а.с. 18);
- за серпень 2019 року - 98 604 грн. 55 коп. (а.с. 19);
- за вересень 2019 року - 95 995 грн. 17 коп. (а.с. 20);
- за жовтень 2019 року - 94 098 грн. 37 коп. (а.с. 21);
- за листопад 2019 року - 85 149 грн. 58 коп. (а.с. 22);
- за грудень 2019 року - 85 526 грн. 05 коп. (а.с. 23), а всього 987 871 грн. 58 коп.
Враховуючи відомості вказаних вище облікових форм, Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в період з січня по грудень 2019 року, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджетів недоотримала грошових коштів у загальному розмірі 987 871 грн. 585 коп.
При цьому, враховуючи наявність договору на виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорії громадян м. Марганця залізничним транспортом приміського сполучення, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету № 8ПР/ДН-2-19102/НЮдч від 21.01.2019, укладеного між позивачем та відповідачем, а також умови його пункту 1.3., яким сторони передбачили суму договору на 2019 рік - 500 000 грн.
Відповідно до довідки про відшкодування збитків від перевезень пільгових категорій громадян у приміському сполученні за 2019 рік по місту Марганець відповідачем компенсовано 500 000 грн. 00 коп. (а.с.37).
Отже, за спірний період відповідачем було відшкодовано позивачу лише суму, визначену договором, а саме: 500 000 грн. 00 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 487 871 грн. 58 коп. (987 871,58 - 500 000,00).
За викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні залізничним транспортом позивача за період з січня по грудень 2019 року в сумі 487 871 грн. 58 коп., що і є причиною спору.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 вказаного закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угода про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до пункту 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997, суб'єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Згідно підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
За змістом статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 256, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Окрім того, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власного бажання, а у відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вказане, заперечення відповідача в частині наявності певних обмежень, встановлених Марганецькою міською радою відхиляються судом.
Згідно з пунктом 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад.
Відповідно до пункту 8 Порядку, головні розпорядники здійснюють у 5-денний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд категорій громадян.
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного або місцевого бюджетів, визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 "Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян".
Згідно з пунктом 3 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1359, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформленні та видачі пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).
Відповідно до пункту 4 Порядку сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.
Пунктом 5 Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.
Відповідно до пункту 7 Порядку сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток).
Згідно з пунктом 9 Порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевого бюджетів.
Виходячи з положень пункту 10 Порядку, залізниця щомісяця не пізніше, ніж 15 числа місяця, наступного за звітним, подає відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, облікові форми.
Отже, виходячи з положень пунктів 3-5, 7, 9, 10 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1359, облік пільгових категорій на залізничному транспорті здійснюється за виданими безкоштовними (пільговими) проїзними документами, які оформляються на підставі відповідного посвідчення за кожною категорією. Видача проїзних документів здійснюється через автоматизовану систему керування пасажирськими перевезеннями (АСК ПП УЗ) та реєстратори розрахункових операцій "Спекка-00".
Сума недоотриманих доходних надходжень розраховується автоматизовано за кожним пільговим (безкоштовним) квитком у залежності від маршруту прямування згідно з діючими тарифами та формується в місячну звітність.
На підставі звітності залізниці формують облікові форми, відповідно до яких головним розпорядникам коштів виставляються рахунки.
В облікових формах зазначено фактичну кількість оформлених пільгових проїзних квитків та відповідну недоотриману суму коштів за перевезення фактичної кількості пільговиків.
Таким чином, згідно з пунктами 9 - 11 вказаного порядку на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом; залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми; головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Вищезазначені нормативні акти покладають на відповідача обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти позивачем за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі. При цьому, подання облікових форм за період з січня по грудень 2019 року відповідає пункту 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, а тому такі облікові форми повинні бути прийняті відповідачем та оплачені.
Господарський суд зазначає, що відсутність укладеного між сторонами договору щодо компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян та відшкодування залізниці залишку збитків у розмірі 487 871 грн. 58 коп. не впливає на результат вирішення спору, оскільки, в даному випадку, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із вимог чинного законодавства.
Так, з метою врегулювання відносин щодо відшкодування збитків за здійснене перевезення, позивач звертався до відповідача з листом № 492/2711 від 17.08.2021 (а.с. 26), в якому повідомляв відповідача про наявну заборгованість та просив погасити її у добровільному порядку. Докази направлення вказаного листа відповідачу 18.08.2021 наявні в матеріалах справи (а.с.27). Однак, як зазначає позивач та що не заперечується відповідачем, вказані вимоги виконані відповідачем не були.
Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Закон України "Про залізничний транспорт" та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1196 від 27.12.2006 не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Також, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" виконала перевезення пасажирів на пільгових умовах не за власною ініціативою, а на виконання імперативних норм, передбачених законодавством, у зв'язку з чим, уповноважений державою орган - відповідач у справі в силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.
Сума недоотриманих коштів, яка зазначена в наданих відповідачу облікових формах, складається з вартості пільгових квитків, оформлених в касах вокзалу м. Марганець (протилежне не доведено відповідачем).
Недоотримані доходні надходження розраховуються автоматизовано за кожним пільговим (безкоштовним) квитком у залежності від маршруту прямування згідно з діючими тарифами та включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність в облікових формах ідентифікуючої інформації щодо осіб, які скористалися пільгами відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 29.01.2003 №117, оскільки надані до суду позивачем щомісячні облікові форми за 2019 рік відповідають затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 типовій формі. Внесення додаткової інформації, про яку зазначає відповідач, затвердженою обліковою формою не передбачено.
Враховуючи все вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення 487 871 грн. 58 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 318 грн. 07 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради про стягнення збитків за пільгові перевезення пасажирів за 2019 рік у розмірі 487 871 грн. 58 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Єдності, будинок 66; ідентифікаційний код 03192193) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 487 871 грн. 58 коп. - збитків за пільгове перевезення пасажирів та 7 318 грн. 07 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.02.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко