вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.02.2022м. Дніпро№ 904/6224/19
Суддя Ніколенко М.О., розглянувши заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
у справі
заявник: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
боржник: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг
про стягнення суми основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн. та пені у розмірі 12 566 317,40 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача (заявника): Демченко А.Г. довіреність №2 від 31.12.2021
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення суми основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн. та пені у розмірі 12 566 317,40 грн.
Рішенням суду від 19.08.2020 позов задоволено частково. Зменшено розмір пені, заявленої до стягнення, з 12 566 317,40 грн. до 8 800 000 грн.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 68799149,01 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн., пеню у розмірі 8 800 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 672 350 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі № 904/6224/19 залишено без змін.
На виконання вищевказаних рішення та постанови суду, 01.12.2020 було видано наказ про примусове виконання.
На адресу суду, 01.02.2022 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі №904/6224/19.
Ухвалою суду від 07.02.2022 прийнято заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі № 904/6224/19 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 15.02.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ЗАЯВНИКА.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилався на положення статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VШ зі змінами відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-ІХ.
Відповідач зазначив, що листом № 8/10-1853-17 від 25.10.2017 з повідомленням про включення до Реєстру, Департамент економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомило КПТМ «Криворіжтепломережа», що підприємство внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожитті енергоносії.
За твердженням заявника, платіжним дорученням № 1 від 23.12.2021 ним було сплачено позивач суму основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн.
Заявник вказав, що, відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 31.05.2021 у Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" обліковується заборгованість перед Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором постачання природного газу № 3250/1718-ТЕ-5 від 26.09.2017 у розмірі 100 793 199,76 грн. Вказана заборгованість складається з: інфляційних втрат у розмірі 16 123 894,47 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн. та пені у розмірі 8 800 000 грн.
Заявник наполягає на тому, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг - підлягають списанню в силу закону.
А тому, на думку заявника, наявні підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі №904/6224/19.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі №904/6224/19.
Позивач послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13, згідно якої в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Позивач наполягає на тому, що у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» законодавець запровадив чіткий механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ та встановив заборону нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми заборгованості за договорами поставки природного газу, але тільки за умов її погашення боржниками до 01.06.2021.
Позивач вказав, що ст. 7 Закону № 1730 визначає саме списання нарахованої неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, проте заявником де підтверджено доказами самого факту списання коштів (пені, інфляційних втрат" та 3% річних) зазначених у виконавчих документах, як і відсутні в матеріалах заяви докази стосовно порядку (механізму) такого списання зазначених нарахувань.
Також позивач зауважив на тому, що судовий збір, присуджений до стягнення з відповідача рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі № 904/6224/19, списаний бути не може.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Статтею 129 - 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
1) матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
2) процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 904/4083/18.
Двадцять дев'ятого серпні дві тисячі двадцять першого року набрав чинності Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон № 1639-ІХ).
Вказаним Законом, між іншим, внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (надалі - Закон № 1730-VIII).
Приписами ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в редакції, з урахуванням змін, внесених Законом від 14.07.2021 № 1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
На відміну від приписів ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", законодавець не обмежив дію Закону № 1730-VIII на суб'єктів, в залежності від включення їх до Реєстру.
Згідно із ст. 7 Закону № 1730-VIII, із змінами, внесеними Законом № 1639-ІХ, на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 1 червня 2021 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:
- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Заборгованість, що є предметом стягнення за наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі № 904/6224/19, виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача за отриманий природний газ, тобто, за енергоносії.
Листом № 8/10-1853-17 від 25.10.2017 з повідомленням про включення до Реєстру, Департамент економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомило КПТМ «Криворіжтепломережа», що підприємство внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожитті енергоносії.
Разом з цим, між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (сторона перша) та Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона остання) було підписано багатосторонній договір про організацію взаєморозрахунків № 90/1340 від 22.12.2021.
Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає врегулюванню згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та передбачена п. 27 ст. 14 ЗУ "Про Державний бюджет України" на 2021 рік".
За умовами договору № 90/1340 Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" було зобов'язано сплатити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, заборгованість за договором №3250/1718-ТЕ-5 від 26.09.2017 у розмірі 68 799 149,01 грн.
Платіжним дорученням № 1 від 23.12.2021 ним було сплачено позивач суму основного боргу у розмірі 68 799 149,01 грн.
За таких обставин, на відносини сторін у даному випадку розповсюджуються норми підпункту другого ч. 2 ст. 7 Закону № 1730-VIII, згідно якого нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Запроваджений Законом механізм списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, виключає правомірність примусового стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.
При цьому слід зазначити, що термін "списання заборгованості", не є цивільно-правовим терміном, він застосовується у сфері організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які ґрунтуються , у тому числі, на принципах:
- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
З аналізу положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що встановлений законодавцем обов'язок списати заборгованість з неустойки, 3% річних, інфляційних витрат, має на меті вилучення з обліку кредитора, та, як наслідок, звільнення боржника від додаткового навантаження, в умовах повного виконання основного зобов'язання задля забезпечення досягнення мети Закону № 1730-VIII, а саме забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Встановлений Законом обов'язок списати заборгованість виникає у стягувача з моменту набрання ним чинності. Заперечення позивача, в умовах чітко встановлених та підтверджених судом в межах цієї справи боргових зобов'язань, не може впливати на права відповідача бути вільним від боргів, які підлягають списанню.
Разом з тим, норми статті 7 Закону № 1730-VIII не розповсюджуються на заборгованість із відшкодування судових витрат.
За таких обставин, зяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі № 904/6224/19 у частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код: 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) суми інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн., пені у розмірі 8 800 000 грн.
Керуючись вимогами ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2020 у справі № 904/6224/19 у частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код: 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) суми інфляційних втрат у розмірі 17 845 610,39 грн., 3% річних у розмірі 7 070 516,28 грн., пені у розмірі 8 800 000 грн.
У задоволенні решти вимог заяви Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 15.02.2022.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 18.02.2022.
Суддя М.О. Ніколенко