вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9560/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Спєас Джоінтлі Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідалністю "ПМ Базис-Дніпро", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 384 781,03 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан Спєас Джоінтлі Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 371 095,93 грн., що складають суму заборгованості за договором купівлі-продажу №04/20-1 від 20.04.2021, інфляція грошових коштів - 10 193,01 грн. та річних - 3 492,09 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №04/20-1 від 20.04.2021 в частині оплати отриманого товару.
У межах визначеного законом строку, відповідачу була надана можливість скористались своїми правами на подання відзиву з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав, натомість ним подано до суду 21.01.2022, клопотання про залишення позовної заяви без руху. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що позивачем порушено вимоги пункту 6 частини третьої статті 162 ГПК України. Так, відповідач вказав, що із відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем, а саме з претензії №06/09/21 від 06.09.2021 та поштової квитанції, вбачається невідповідність вказаної поштової адреси відповідача.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 904/9560/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.
За змістом частини одинадцятої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Пунктом 1 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З аналізу вказаних норм позивач повинен надати докази надсилання відповідачу позовної заяви і доданих до неї документів та зазначити у позовні заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Отже, якщо законом не встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, то відсутні підстави вважати, що позивач має обов'язок зазначати у позові відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Позивачем відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 164 ГПК України надано до позову докази відправлення на адресу відповідача позовної заяви і доданих до неї документів, а також в позовній заяві позивачем вказано, що останній звертався до відповідача 06.09.2021 з претензією про сплату боргу, копію якої додано до позову, що було його правом, а не обов'язком відповідно до вимог пункту 6 частини третьої статті 162 ГПК України.
За таких обставин відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без руху, а отже у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором купівлі-продажу.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан Спєас Джоінтлі Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМ Базис-Дніпро" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №04/20-1 від 20.04.2021 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність покупця товар за ціною (вартістю), і порядку та в строки, визначені у цьому Договорі.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом пункту 1.2 Договору товаром є сонячна електростанція (далі - Товар). Вид, потужність, комплектуючі складові, якісні та інші істотні характеристики Товару, що передається за цим Договором, погоджується сторонами шляхом підписання Специфікацій та/або Додатків до цього Договору.
Пунктом 3.3 Договору Сторони погодили, що оплата вартості Товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати ціни Товару в порядку та розмірі, встановленому пунктом 4.2.2 даного Договору.
За умовами пункту 4.2.2 Договору Покупець зобов'язується оплатити передплату в розмірі 10% загальної вартості Товару протягом 1 банківського дня, 90% загальної вартості Товару після відвантаження Товару на адресу Покупця протягом 1 банківського дня.
Після приймання Товару та підписання видаткової накладної Покупцем претензії щодо кількості та якості (щодо зовнішніх недоліків) Товару Продавцем не приймаються (пункт 6.1 Договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до моменту повного та належного виконання Сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 8.1 Договору).
Крім того, Сторонами підписано Додаток від 20.04.2021 до Договору, яким визначено найменування продукції, кількість, ціну Товару за одиницю, вартість грн. з ПДВ. Умови оплати аналогічні умовам визначеним Сторонами у пункті 4.2.2 Договору.
Відповідач здійснив передплату на загальну суму 2 220 933,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 41 від 20.04.2021, № 42 від 22.04.2021, № 43 від 22.04.2021, № 101 від 02.07.2021, № 102 від 06.07.2021, № 103 від 09.07.2021, № 105 від 14.07.2021, наявними в матеріалах справи.
Виконуючи умови договору, позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару на суму 2 792 031,00 грн. що підтверджується видатковою накладною № 14 від 27.08.2021, копія якої долучена до матеріалів справи.
У свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату на суму 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 166 від 07.10.2021.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Залишок несплаченої суми боргу складає 371 097,25 грн.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 371 095,93 грн., що менше від наявної у відповідача заборгованості, однак відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків на суму 371 095,93 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 3 492,09 грн. розраховані за загальний період з 29.08.2021 по 01.12.2021.
Перевіркою розрахунку судом виявлено помилку у початковій даті нарахування за прострочення оплати товару, а саме - не враховано вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строку. За таких обставин нарахування 3% річних можливе з 31.08.2021. В іншій частині розрахунку судом порушень не встановлено.
Після здійснення судом перерахунку, до стягнення підлягають 3% річних у загальній сумі 3 444,82 грн., з якої:
- на суму боргу 571 095,93 грн. за період з 31.08.2021 по 06.10.2021 в сумі 1736,76 грн.;
- на суму боргу 371 095,93 грн. за період з 07.10.2021 по 01.12.2021 в сумі 1708,06 грн.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 10 193,01 грн. за загальний період з вересня по жовтень 2021 року.
Перевіркою розрахунку судом порушень не встановлено.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № АП-11.21-45 від 29.11.2021, які визначені орієнтовно на суму 28 200,00 грн.
30.12.2021 позивачем подано до суду заяву про підтвердження судових витрат, в якій останній визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 19 800,00 грн.
Статус адвоката Позднякова Петра Вікторовича підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія КВ №004747 від 30.01.2015 (арк.с. 7).
На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: договір № АП-11.21-45 від 29.11.2021 надання правничої (правової) допомоги; додаток № 1 від 29.11.2021 до договору, рахунки на оплату № 45 від 29.11.2021, № 52 від 22.12.2021, докази на підтвердження оплати наданої правової допомоги: платіжні доручення № 226 від 30.11.2021 на суму 7000,00 грн., № 242 від 23.12.2021 на суму 12 800,00 грн.
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з Додатком №1 від 29.11.2021 до Договору розмір гонорару становить:
- складання позовної заяви до ТОВ "Базис-Дніпро" про стягнення заборгованості та ведення судової справи у Господарському суді Дніпропетровської області - 19 800,00 грн. оплата здійснюється поетапно:
- 1 етап - 7000,00 грн. - до 01.12.2021;
- 2 етап - 12 800,00 грн. - протягом 10 днів після порушення провадження у справі.
На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано платіжні доручення № 226 від 30.11.2021 на суму 7000,00 грн., № 242 від 23.12.2021 на суму 12 800,00 грн.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, господарський суд зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума у розмірі 19 800,00 грн., обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, та є гонораром адвоката, тож належить до судових витрат.
Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 800,00 грн., яка визначена додатком № 1 від 29.11.2021 до Договору та сплачена клієнтом.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 5850,00 грн. відповідно до квитанції від 08.12.2021.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, належна сума судового збору за подання позову, ціна якого становить 384 781,03 грн., є 5 771,72 грн. а отже надмірно сплачений судовий збір в сумі 78,28 грн. підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Щодо сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 135,00 грн. суд зазначає, що ухвалою суду від 16.12.2021 відмолено у задоволення заяви, а отже відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України даний судовий збір покладається на позивача.
Розподіл судового збору за подання позову у сумі 5 771,72 грн. та витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 19 800,00 грн. здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 526, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ Базис-Дніпро" (49000, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 15, офіс 8-15, код ЄДРПОУ 36366475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Спєас Джоінтлі Україна" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 104, код ЄДРПОУ 43410365) 371 095,93 грн. - основного боргу, 3 444,82 грн. - річних, 10 193,01 грн. - інфляційних втрат, 5 771,01 грн. - судового збору, 19 797,57 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 18.02.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко