вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8454/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір
за позовом Дочірнього підприємства «Васильківкатеплоенерго» Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», смт Васильківка, Дніпропетровська обл.
до відповідача-1: Дочірнього підприємства «Верхньодніпровськтеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.
відповідача-2: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)
про звільнення майна з-під арешту
Представники:
від позивача Вовчук О.Ю.
від відповідача -1 не з'явився
від відповідача- 2 не з'явився
від третьої особи не з'явився
Дочірнє підприємство “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просить суд: звільнити екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 з під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59358524, яка винесена державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 знаходиться під арештом, що накладений постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у ВП № 59358524.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області віл 13.10.2020 у справі № 904/3239/20 за Дочірнім підприємством “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” визнано право господарського відання на екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , вказане майно підлягає звільненню з під арешту.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідачі відзив на позов не надали.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 18.10.2021 позовну заяву Дочірнього підприємства “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
19.10.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 25.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2021.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Відповідачі у підготовче засідання 16.11.2021 не з'явились, про дату, місце та час судового засідання останні повідомлені належним чином, про що свідчить підписи представників відповідачів на рекомендованих повідомленнях про вручення ухвали від 25.10.2021 про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.11.2021 розгляд підготовчого засідання відкладався до 14.12.2021.
14.12.2021 у судовому засіданні представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено судом.
Ухвалою суду від 14.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 26.01.2022 та відкладено підготовче засідання до 11.01.2022.
У підготовче засідання 11.01.2022 представники відповідачів не з'явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить підписи представників останніх на рекомендованих повідомленнях про вручення ухвали суду від 14.12.2021.
Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв'язку з чим господарським судом завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.02.2022.
Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання, що відбулось 08.02.2022 не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними у ній матеріалами.
08.02.2022 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності підстав для зняття арешту з екскаватора колісного марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який знаходиться під арештом, що накладений постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у ВП № 59358524.
На підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 18.04.2002 р. екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований за Дочірнім підприємством “Верхньодніпровськтеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради”.
Згідно з п. 1.12. Рішення Дніпропетровської обласної ради № 662-32/VI від 15.07.15 р.: майно, розташоване за адресою : Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, вул. Федоровського, 6, закріплене на праві господарського відання за Дочірнім підприємством “Верхньодніпровськтеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради”, передане у господарське відання Дочірнього підприємства “Васильківкатеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради”.
На виконання цього рішення та згідно з актом приймання-передачі майна від 27.08.2015 року, затвердженого 27.08.15 р. Головою Дніпропетровської обласної ради, і п. 26 Додатку № 1 до цього Акту, екскаватор був прийнятий в господарське відання Дочірнього підприємства “Васильківкатеплоенерго” комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради”.
Позивач зазначає, що з вказаного часу даний екскаватор обліковується на балансі позивача і ним експлуатується.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 по справі № 904/3239/20, яке набрало законної сили 03.11.2021, визнано за Дочірнім підприємством “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” право господарського відання на екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 .
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що для здійснення дій щодо реєстрації спірного майна за Дочірнім підприємством “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” і на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 по справі № 904/3239/20, останній листом вих. № 13/1-2гс звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, як до органу, який уповноважений на державну реєстрацію будівельної техніки.
Листом від 22.09.2021 виз. № 15/4513 Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області відмовило позивачу в реєстрації екскаватора колісної марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , посилаючись на те, що в електронно-обліковій системі «Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожно-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» наявна відмітка про арешт вказаного екскаватора, що є перешкодою для здійснення реєстраційних дій на цей екскаватор за Дочірнім підприємством “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради”.
Крім того, на звернення позивача листом № 13/1-2гс від 11.02.2021 до державного виконавця ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення екватора з під арешту, що накладений постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у ВП № 59358524, останній листом від 22.02.2021 № 1647/17.31 отримав відмові у звільненні екскаватора з під арешту у позасудовому порядку з підстав передбачених ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження.
З огляду на викладене, позивач звернувся до господарського суду, оскільки накладений арешт перешкоджає останньому в здійснені ним дій щодо державної реєстрації в органах державної реєстрації будівельних транспортних засобів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 статті 24 Господарського кодексу України передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Відповідно до частини 2 статті 24 Господарського кодексу України, правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.
Згідно з частиною 3 статті 24 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Частинами 1 та 2 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 78 Господарського кодексу України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою. Статутний капітал комунального унітарного підприємства підлягає сплаті до закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.
Як вбачається із “Загальних положень” Статуту позивача : ДП “Васильківкатеплоенерго” КП “Дніпротеплоенерго” ДОР” (надалі - підприємство) - самостійний суб'єкт господарювання, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Дніпропетровської області й перебуває в управлінні комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної ради. Підприємство є унітарним та комерційним.
Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.
Частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до частини 4 статті 136 Господарського кодексу України, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Відповідно до статті 34 Закону України “Про дорожній рух”, державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється “Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів”, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 .
Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Пунктом 3 Порядку №1388 передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Згідно з пунктом 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Відповідно до пункту 8 Порядку : державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Проте, не проведення державної реєстрації транспортних засобів за позивачем, навіть якщо це відбулось у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку позивача щодо вчинення дій , пов'язаних з державною реєстрацією, не свідчить про відсутність у нього права господарського відання, адже сама державна реєстрація права по своїй суті не породжує права власності (права господарського відання), а лише є підтвердженням та визнанням державою факту набуття такого права, за умови звернення особи у порядку встановленому законом.
Таким чином, недотримання обов'язку власника (володільця) транспортного засобу зареєструвати належні йому транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, як це передбачено у статті 34 Закону України “Про дорожній рух”, не може бути підставою для позбавлення особи права власності (господарського відання).
Згідно частини 4 статті 136 Господарського кодексу України : щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 1 статті 59 ЗУ “Про виконавче провадження” передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
З вищенаведених приписів ЗУ “Про виконавче провадження” вбачається, що зняття арешту за рішенням суду здійснюється за умови визнання права власності (господарського відання) на майно.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).
Господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 по справі № 904/3239/20, яке набрало законної сили 03.11.2021, визнано за Дочірнім підприємством “Васильківкатеплоенерго” Комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” Дніпропетровської обласної ради” право господарського відання на екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , у зв'язку з чим, позивачу не потрібно повторно пред'являти вимогу про визнання права власності на спірне майно одночасно з вимогою про зняття з нього арешту.
Таким чином, оскільки факт набуття права господарського відання на транспортний засіб за позивачем підтверджується матеріалами справи, зважаючи на те, що виконавчою службою після набуття такого права позивачем було накладено арешт на вказаний транспортний засіб, як на майно іншої особи, є всі підстави для зняття з арешту з екскаватора колісного марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який знаходиться під арештом, що накладений постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у ВП № 59358524.
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Також враховуючи ту обставину, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій/бездіяльності саме ДП “Верхньодніпровськтеплоенерго” КП “Дніпротеплоенерго” ДОР, то судові витрати по справі покладаються на позивача у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Звільнити екскаватор колісний марки ЕО 2621А, 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника від 25.07.2019 у ВП № 59358524, яка винесена державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишкою Анною Володимирівною.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 18.02.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко