17 лютого 2022 року м. Харків Справа № 905/1875/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Вінтоняк Д.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.04.2018 серії ДН № 5041) - за довіреністю від 12.10.2021 №55/01;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ (вх. №89 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 (повний текст рішення складено 15.12.2021, суддя Лейба М.О.) у справі № 905/1875/21
за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,
до відповідача: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення збитків у сумі 883 337,08грн,
У вересні 2021 року Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” про стягнення збитків у сумі 883 337,08грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/1875/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:
- положення пункту 3.13 договору, укладеного між сторонами спору, та підпункту 2 пункту 1 розділу VI Правил №2496 хоча й передбачають можливість відшкодування збитків споживачем, проте наявність такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначених сум збитків; позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження реальності понесення ним збитків та не доведено втрат, спричинених відхиленням відповідачем від обумовлених обсягів спожитого природного газу;
- право на стягнення збитків із споживача, передбачене пунктом 1 розділу VI Правил №2496, не звільняє постачальника від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України;
- передбачений у договорі, укладеному між сторонами спору, порядок розрахунку збитків, що становлять різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом його використання, за відсутності факту реально понесених збитків не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
Позивач, Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/1875/21 скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача. Одночасно скаржник порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» посилалось на наступне:
- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача суми збитків, спричинених споживанням природного газу в обсязі більшому, аніж визначений сторонами умовами укладеного між ними договору, оскільки відповідні правовідносини повинні імперативно регулюватись Розділом VI Правил постачання природного газу та мати пріоритет у застосуванні перед положеннями Цивільного та Господарського кодексів України;
- підставою для застосування до порушника зобов'язання заходів господарсько-правової відповідальності у заздалегідь визначеному розмірі є визначені сторонами правовідносин умови укладеного правочину, які спрямовані на недопущення позбавлення сторони компенсації своїх втрат, мають спрощений порядок та не потребують доведенню, що спростовує висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні;
- судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не зазначені висновки щодо правової природи збитків, визначених сторонами спору умовами укладеного між ними правочину та зазначених у Правилах постачання природного газу, від яких залежить правильне вирішення даного спору; додатковому дослідженню підлягає обґрунтованість обрання позивачем способу захисту його порушеного права у вигляді стягнення збитків.
Системою автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.01.2022 для розгляду справи №905/1875/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 у справі №905/1875/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/1875/21 залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (19 875,08грн); витребувано у господарського суду Донецької області справу №905/1875/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі №905/1875/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ (вх. №89 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі № 905/1875/21; призначено справу до розгляду на "17" лютого 2022 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань №117; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; встановлено відповідачу строк до 14.02.2022 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів позивачу в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам у справі строк до 14.02.2022 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; витребувано у господарського суду Донецької області справу №905/1875/21.
02.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1875/21.
14.02.2022 до Східного апеляційного господарського суду від Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить залишити їх без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” зазначало таке:
- споживання природного газу за договором від 03.10.2018 №3417/18-ТЕ-6 у квітні 2019 року відбулося з дотриманням умов вказаного правочину та без перевищення ліміту споживання, тому підстави для нарахування позивачем суми понесених збитків є безпідставним та необґрунтованим; стягнення нарахованих постачальником природного газу суми збитків призведе до того, що споживач фактично буде зобов'язаний двічі сплатити вартість отриманого газу;
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не було надано доказів понесення постачальником природного газу збитків, що у розумінні положень цивільного законодавства виключає підстави для застосування до відповідача вказаного виду відповідальності;
- передбачене постановою НКРЄКП від 30.09.2015 №2495, а також договором від 03.10.2018 №3417/18-ТЕ-6, право постачальника на стягнення зі споживача збитків, завданих споживання обсягом меншого або більшого обсягу природного газу, не є автоматичним та не звільняє постачальника від необхідності доведення усього складу цивільного правопорушення, що свідчить про обґрунтованість висновків місцевого господарського суду.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені рівні та належні умови для надання усіх необхідних доказів, явка сторін не була визнана судом обов'язковою, позиція позивача стосовно оскаржуваного рішення повно викладена в апеляційній скарзі, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке змінило найменування на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (споживач) укладений договір постачання природного газу (далі - Договір) з додатковими угодами до нього, за умовам пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити йог на умовах цього договору.
З умовами наведеного Договору:
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 Договору);
- постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5542 тис.куб. метрів (п.2.1 Договору);
- допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п.2.1 цього договору; узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору; при цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди (п.2.3 Договору);
- допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного періоду постачання газу в розмірі +/- 5 відсотків від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін; підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п.3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу (п.2.4 Договору);
- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7 Договору);
- споживач зобов'язаний подати не пізніше 22 жовтня 2018 року постачальнику: довідку за підписом уповноваженої особи про загальний обсяг використання споживачем природного газу в період з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) з детальною розбивки загальної кількості природного газу, зазначеної в довідці, за категоріями використання (у тому числі згідно з цим договором); підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, датованого 17.10.2018 року, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу в період з 01 жовтня 2018 по 17 жовтня 2018 (включно) згідно з цим договором, його фактична ціна та вартість; виключно споживач несе відповідальність за достовірність обсягів газу, зазначених ним в довідці та акті приймання-передачі природного газу (п.3.8 Договору);
- ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%; усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40грн (п.5.2 Договору);
- цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 Договору).
Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
У подальшому сторонами правочину до договору постачання природного газу від 03.10.2018 №3417/18-ТЕ-6 вносились зміни.
Сторонами правовідносин були внесені зміни до пункту 2.1. Договору щодо обсягів природного газу, визначивши, що постачальник передає природний газ споживачу:
- з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно) орієнтовним обсягом до 8476 тис.куб.м (в редакції Додаткової угоди від 24.10.2018 №1);
- з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) орієнтовним обсягом до 10106 тис.куб.м (в редакції Додаткової угоди від 31.10.2018 №2);
- з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) орієнтовним обсягом до 20026,4 тис.куб.м (в редакції Додаткової угоди від 05.11.2018 №3);
- з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) орієнтовним обсягом до 133550,297 тис.куб.м (в редакції Додаткової угоди від 03.12.2018 №4);
- з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) обсягом до 99292,707 тис.куб.м (в редакції Додаткової угоди від 20.03.2019№6);
- з 01.10.2018 по 30.04.2019 обсягом 4146,800 тис. куб. м (в редакції додаткової угоди №8 від 23.04.2019).
За змістом положень Додаткової угоди від 03.12.2018 №4, сторони, зокрема, погодили викласти пункт 3.8. договору в наступній редакції: «Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
3.8.1. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2. цього договору;
3.8.2. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди) коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу».
У відповідності до пункту 3.11 Договору (в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 №4) споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Додатковою угодою від 03.12.2018 №4 сторони погодили, що ціна за 1000 куб.м газу становить 6 235,51грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7 482,61грн.
Пунктом 3.13 Договору в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 №4, який згідно з умовами додаткової угоди №5 від 20.03.2019 застосовується сторонами з 01.03.2019, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1. цього договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7. цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:
3.13.1. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vn) х Ц х К, де:
Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в пункті 2.1. договору;
Ц - ціна природного газу за цим договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 Додаткової угоди від 03.12.2018 №4, який згідно з умовами додаткової угоди №5 від 20.03.2019 застосовується сторонами з 01.03.2019 сторонами погоджено, що відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього Договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9. цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1. цього договору, розраховує збитки відповідно до пунктів 3.13.1. або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 03.12.2018 №4 визначено, що споживач, зокрема, зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13. цього договору.
Умовами пункту 6.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 03.12.2018 №4 визначено, що постачальник має право вимагати від споживача відшкодування постачальнику збитків, що виникли через порушення споживачем умов пункту 2.1. цього договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як вбік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
За умовами пункту 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 03.12.2018 №4, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Згідно з Додатковими угодами до договору від 24.10.2018 №1, від 31.10.2018 №2, від 05.11.2018 №3, від 03.12.2018 №4, визначено, що договір діє в частині реалізації природного газу відповідно з 01.10.2018 до 26.10.2018, з 01.10.2018 до 31.10.2018, з 01.10.2018 до 30.11.2018, до 30.04.2019 (включно).
На виконання умов договору позивач за період жовтень 2018 року - квітень 2019 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 729 534 651,97грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень та наявні в матеріалах справи.
Актом приймання-передачі від 30.04.2019 сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у квітні 2019 року в обсязі 4382,904 тис.куб.м вартістю 32 795 570,06грн.
Відтак, споживач у квітні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі більшому на 236,104 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами відповідно до пункту 2.1. договору в редакції додаткової угоди від 23.04.2019 №8.
19.06.2019 постачальником на адресу споживача було відправлено акт-претензію від 12.06.2019 за вих. №26-2170-19 про сплату споживачем протягом 20 робочих днів з дати отримання цього Акта-претензії збитків в розмірі 883 337,08грн за різницю між замовленим у квітні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного споживачем у квітні 2019 року природного газу за договором.
Листом від 04.07.2019 №61.3.5-38414-611 «Щодо розглядів актів-претензій» споживач просив постачальника узгодити сплату коштів в сумі 883 337,08грн протягом 5 місяців із помісячною сплатою 184 414,91грн та зазначив, що виконання взятих на себе зобов'язань протягом вказаного строку у повному обсязі гарантує.
Проте, споживач свої зобов'язання за договором щодо сплати нарахованих постачальником збитків в розмірі 883337,08грн не виконав.
Посилаючись на порушення Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” взятих на себе за договором постачання природного газу від 03.10.2018 №3417/18-ТЕ-6 зобов'язань в частині споживання у квітні 2019 року природного газу в обсязі більшому на 236,104 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами в п.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 23.04.2019 №8, Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити такі істотні умови як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
За приписами п.п. 1, 2, 3 розділу VІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (V ф - V п) х Ц х K,
де: V ф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5.
У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог:
1) форма акта-претензії є довільною;
2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред'явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об'єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.
У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
З наведеного вбачається, що пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу передбачає можливість відшкодування споживачем збитків постачальнику. В пункті 3.13 договору передбачено підстави відшкодування збитків та визначення їх розміру.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Наявність у постачальника такого права не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення суми збитків у розмірі, встановленому договором та Правилами постачання природного газу, який у випадку перевищення підтвердженого обсягу природного газу розраховується за відповідною формулою.
Право на стягнення збитків зі споживача (передбачене пп. 2 п. 1 розд. VI Правил споживання природного газу та п. 3.13 договору) не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 у справі №904/6985/20, від 14.12.2021 у справі №924/5/21, від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 у справі №908/24/21.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що сам факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором у частині відповідності фактичного обсягу спожитого природного газу замовленим обсягам природного газу на відповідний період не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків за умови ненадання позивачем доказів їх фактичного понесення позивачем.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2022 у справі № 911/77/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене у сукупності, судова колегія зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, чим не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту більшого обсягу споживання відповідачем природного газу в квітні 2019 року, ніж погоджений, і понесеними у зв'язку з цим збитками, а також доказів, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Сам факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором у частині відповідності фактичного обсягу спожитого природного газу замовленим обсягам природного газу на відповідний період не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків за умови ненадання позивачем доказів їх фактичного понесення позивачем, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 20.01.2022 у справі №911/77/21.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, а також дотримання норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі № 905/1875/21 слід залишити без змін.
У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ (вх. №89 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі № 905/1875/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.12.2021 у справі №905/1875/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.02.2022.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко