вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2022 р. Справа№ 910/17370/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021
у справі № 910/17370/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни
про стягнення неустойки, ціна позову 22 404,40 грн
Короткий зміст позовних вимог
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Випущенко Людмили Миколаївни про стягнення неустойки, ціна позову 22 404,40 грн на підставі укладеного сторонами 02.09.2020 договору № 128/В33-2020 про поставку товару.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про поставку товару в частині кількості та якості поставленої продукції.
У досудовому врегульовані розбіжностей сторони не дійшли згоди, а тому позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до приписів ст. 27 ГПК України спір підлягає вирішенню за місцезнаходженням відповідача, а саме у Господарському суді Полтавської області.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Вимоги ґрунтуються на тому, що за змістом ст.. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки у певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. Отже, право вибору між господарськими судами, якими відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач правом на подання відзиву, в порядку приписів ст. 263 ГПК України не скористався, що не є перешкодою перегляду рішення місцевого суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021 справу № 910/17370/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 поновлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України пропущений строк на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/17370/21. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/17370/21. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/17370/21 призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., яка входить до складу суду, на лікарняному, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.02.2022 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Договору «Предмет договору» відповідач зобов'язався у визначені умовами договору строки поставити позивачу якісний товар, зазначений у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки.
Специфікацією до Договору визначено місце постачання відповідачем товару, а саме: місто Київ вул. Ніжньоюрківська 8А, з подальшим транспортуванням за рахунок відповідача в міста: Одеса, Харків, Маріуполь, Львів, Дніпро та смт Калинівка Вінницької області.
Отже, місцем виконання Договору поставки № 128/В33-2020 від 02.09.2020 визначено місто Київ.
Суд апеляційної інстанції частково враховує доводи апелянта, місцем виконання Договору поставки № 128/В33-2020 від 02.09.2020 визначено місто Київ.
Місце поставки у даному випадку є місцем виконання зобов'язань постачальника за договором. Однак, предметом позову у даній справі не є зобов'язання відповідача виконати умови договору в натурі (поставити товар в належної якості), а стягнення штрафних санкцій, що можливе фактично лише шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів з одного банківського ранку на інший банківський рахунок.
Зі змісту договору не вбачається інших особливостей, зокрема в частині місця притягнення відповідача до відповідальності (стягнення штрафних санкцій).
Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати штрафних санкцій у чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору поставки визначають лише місце виконання такого договору в частині поставки товару, що не є предметом позову у даній справі.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для розгляду даного спору Господарський процесуальний кодекс України не передбачає іншої територіальної юрисдикції (підсудності), ніж розгляд господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що юрисдикція даного спору має визначатись виходячи з місцезнаходження відповідача в порядку ч. 1 ст. 27 ГПК України. Таким чином, суд першої інстанції правомірно передав позовну заяву Національної поліції України до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/17370/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/17370/21 залишити без змін.
3. Справу № 910/17370/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім