17 лютого 2022 рокуСправа № 460/2217/21 пров. № А/857/22709/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідач - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року (суддя Зозуля Д.П., м.Рівне, повний текст складено 24 вересня 2021 року),
22.03.2021 (здано на пошту) ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУПФ, ПФУ відповідно) в якому просила:
визнати протиправною відмову відповідача в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до статей 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ), за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 і починаючи з 17.07.2018;
зобов'язати ГУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на момент виплати вказаного підвищення, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 і починаючи з 17.07.2018.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року залишити без розгляду позовну заяву у справі №460/2217/21 в частині позовних вимог за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 і починаючи з 17.07.2018 по 21.09.2020.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з позовом до суду на захист своїх прав та інтересів щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії, а також додаткову пенсію звернулася в межах шестимісячного строку з дня отримання листа-відповіді ГУПФ. Крім того, нормами Закону №796-ХІІ не передбачається подання особою будь-яких заяв для призначення підвищення до пенсії, додаткової пенсії передбаченими статтями 39, 51 Закону №796-ХІІ, а тому таке підвищення та додаткова пенсія повинні призначатися особі з моменту набуття права на таке підвищення та додаткову пенсію.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до суду та не наведено поважних причин пропуску вказаного строку.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням від 01.10.1993 серії НОМЕР_1 (а.с.8).
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в с.Корост Сарненського району Рівненської області, що належить до зони гарантованого добровільного відселення відповідно до «Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.07.1991 №106.
У жовтні 2020 року позивач звернулася до відповідача із письмовим зверненням, в якому просила перерахувати пенсію за період з 22.05.2008 по липень 2011 року, з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком згідно статей 39, 51 Закону №796-ХІІ.
05.11.2020 відповідач надав лист-відповідь №8749-8511/С-02/8-1700/20 в якому відмовив у перерахунку пенсії позивача з урахуванням підвищення та додаткової пенсії у розмірах передбачених статтями 39, 51 Закону №796-ХІІ (а.с.3-4).
Статтею 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
За змістом частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС-1; в редакції, чинній станом на 01.01.2014 по 02.08.2014) передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою та другою статті 122 КАС ( в редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено вище, в даній справі предметом спору є нарахування та виплата відповідачем ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсі та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до вимог статей 39, 51 Закону №796-ХІІ за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018.
Згідно з частиною першою статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернулася до суду з позовом 22.03.2021.
При цьому, позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткові складові пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, та з 17.07.2018 по 22.09.2020 заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Стосовно доводів позивача-апелянта на ту обставину, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача від 05.11.2020, суд апеляційної інстанції вважає, що така обставина не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не могли позбавити її можливості звернутися до суду в межах зазначених процесуальним законом строків звернення.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що отримання позивачем листа відповідача від 05.11.2020 №8749-8511/С-02/8-1700/20 у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Вказана правова позиція щодо застосування до правовідносин у сфері нарахування та виплати соціальних виплат положень статей 122, 123 КАС узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки така подані з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року.