08 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4319/21 пров. № А/857/22562/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Кухтея Р.В., Сеника Р.П.
за участі секретаря судового засідання Лутчин Н.М.,
представника позивача: Клочек Г.В.
представника відповідача: Юхименко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 460/4319/21 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя в 1-й інстанції - Дудар О.М.,
час ухвалення рішення - 12 год. 40 хв.
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 11.10.2021,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП- ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним і безпідставним, прийняте з порушенням норм податкового законодавства, висновки податкового органу про не використання транспортного засобу у підприємницькій діяльності позивача не відповідають обставинам податкового конфлікту.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 460/4319/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог сформовані у відповідності до п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі Порядок №1588), за вимогами якого платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
За приписами п.8.2 Порядку №1588, об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Згідно з п.8.4 Порядку №1588, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Суд першої інстанції зазначив, що фізична особа-підприємець має право використовувати придбаний транспортний засіб у власній підприємницькій діяльності та формувати податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками відповідних господарських операцій та операцій з придбання таких транспортних засобів за умови державної реєстрації придбаних транспортних засобів згідно з Порядком №1388, подання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП у встановленому порядку та у разі дотримання вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque», 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 , було зареєстровано за ОСОБА_1 06.10.2020 (а.а.с.42-43).
Суд першої інстанції визначив, що з врахуванням дати початку реєстрації транспортного засобу підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання транспортного засобу марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque», р.н. НОМЕР_3 , та дизельного пального для зазначеного автомобіля у податкових деклараціях за серпень та вересень 2020 року у ФОП ОСОБА_1 не існувало.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт використання автомобіля марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque» у підприємницькій діяльності та придбання цього транспортного засобу саме з такою метою.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 20.05.2016 (номер запису 26080000000035059), з 20.05.2016 перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску, основний вид економічної діяльності за КВЕД - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Ці обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.11.2020 (а.а.с.57-60).
Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку від 17.12.2020 №2017163402458, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи із реєстрацію ПДВ (а.с.61).
У період з 24.11.2020 по 30.11.2020 на підставі направлення на перевірку від 17.11.2020 №1473/17-00-07-08, наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.11.2020 №1981, виданого на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, уповноваженою особою Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2020 №9269778823 від'ємного значення з податку на додану вартість.
За наслідками перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_4 , у якому зафіксовано, зокрема, порушення ФОП ОСОБА_1 пп.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, а саме: заниження податкових зобов'язань (рядок 9 (колона Б) Декларації) на 243 130,00 грн., в тому числі у декларації з ПДВ за серпень 2020 (реєстр. №9237270039 від 18.09.2020) на 242 662,00 грн., за вересень 2020 (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) на 468,00 грн., що призвело до завищення на ці ж суми показника рядка 19 Декларацій з ПДВ за серпень 2020 242 662,00 грн, вересень 2020 468,00 грн., відповідно завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Декларації ПДВ за вересень 2020 (р.21 Декларації) на 243 130,00 грн. (а.а.с.29-41).
На підставі акта перевірки від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_4 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) на 243 130,00 грн. (а.с.11).
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (а.а.с.139-143).
Рішенням Державної податкової служби України від 23.03.2021 №6510/6/99-00-06-01-04-06 податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708 залишено без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 без задоволення (а.а.с.12-16, 145-149).
Здійснюючи перевірку правильності застосування норм податкового законодавства судом першої інстанції у вирішенні конкретного спору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).
У силу вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу автомобіля від 23.07.2020 №ЛСЮ-2020-190, ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Віннер Автомотів» транспортний засіб, автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque», 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 .
Згідно з накладною від 31.08.2020 №134-Л, вартість придбаного позивачем автомобіля становить 1 616 025,96 грн .(у т.ч. ПДВ 269 337,66грн.).
Зазначений автомобіль було отримано позивачем у продавця згідно з актом приймання-передачі автомобіля від 31.08.2020.
Наказом ФОП ОСОБА_1 від 31.08.2020 №3 «Про використання транспортного засобу у господарській діяльності» визначено використовувати автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque», 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 для доставляння. Забезпечення господарської діяльності (підписання договорів, актів звірок і первинної документації, доставки запчастин та «смазочних» матеріалів тощо) та для службових поїздок ФОП ОСОБА_1 (а.с.26).
За операцією з придбання зазначеного автомобіля ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстр.№9237270039 від 18.09.2020) - на підставі податкових накладних від 17.08.2020 №2397 (сума ПДВ 26 681,00 грн.), від 27.08.2020 №6676 (сума ПДВ 40021,67грн.), від 31.08.2020 №7184 (сума ПДВ 175 830,66грн.) на загальну суму ПДВ 242 533,33грн..
Крім того, до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстр.№9237270039 від 18.09.2020) ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість у сумі 128,66 грн. за операцією з придбання дизельного пального, яке згідно з актом на списання ПММ від 31.08.2020 використано для автомобіля марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque».
Також до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість у сумі 468,00 грн. за операцією з придбання дизельного пального, яке згідно з актом на списання ПММ від 30.09.2020 використано для автомобіля марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque».
Відповідно до пп.14.1.163 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) (далі Порядок №1388).
Як засвідчують матеріали справи, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , автомобіль марки «Land Rover» моделі «Range Rover Evoque», 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 , було зареєстровано за ОСОБА_1 06.10.2020 (а.а.с.42-43)
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо того, що норми спеціального законодавства є визначальними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання транспортного засобу, це стосується вищевказаного Порядку №1388.
З врахуванням наведеного, висновки акта перевірки від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_4 позивачем не спростовано, відсутність зафіксованих порушень пп.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України належними доказами не доведено в суді першої та апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України, практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції викладено мотиви правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання транспортного засобу, що відображені у податковому повідомленні - рішенні від 31.12.2020 №00032950708 на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі № 460/4319/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. В. Кухтей
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року