Постанова від 16.02.2022 по справі 260/2634/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2634/21 пров. № А/857/19839/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (суддя Плеханова З.Б., ухвалене в м. Ужгороді) у справі № 260/2634/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дії протиправними та забовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , та просив: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з вересня 2010 року по серпень 2018 року включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.09.2010р. по 01.08.2018р. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахування індексації проводити із застосуванням наступного базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення): базовий місяць січень 2008 року - за період з 28.09-2010р. по 28.02.2018р. включно; базовий місяць березень 2018 року - за період з 01.03.2018р. по 01.08.2018р. включно.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, його оскаржив відповідач- Військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з підстав наведених в апеляційній скарзі просить: пункт 2 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року у справі № 260/2634/21 в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період вересня 2010 року по серпень 2018 року включно, змінити, та викласти у новій редакції, а саме: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Пункт 3 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року у справі №260/2634/21 в частині зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.09.2010 року по 01.08.2018 року - базовий місяць січень 2008 року, за період 01.03.2018 року по 01.08.2018 року включно - базовий місяць березень 2018 року змінити, та викласти у новій редакції, а саме: зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) з 28.09.2010 по 01.08.2018, та Наказом начальника в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2018 № 268-ОС ОСОБА_1 з 01.08.2018 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

В подальшому позивачем в адресу Мукачівського прикордонного загону була направлена заява, якою він просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження служби на посадах офіцерського складу. Крім того, позивач запитував розрахунки виплаченого грошового забезпечення та нарахованої/виплаченої індексації.

Листом від 05.05.2021 року № 11/М-47 відповідач надав інформацію щодо розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, а також повідомив, що у період з 2013 по 2015 роки була виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 3496,97 грн., заборгованість буде виплачена.

При цьому документального підтвердження виплати зазначеного вище розміру індексації грошового забезпечення у період з 2013 по 2015 року суду не надано. Із змісту листа в/ч НОМЕР_1 від 05.05.2021 року № 11/М-47 за 2010-2018 роки, слідує, що позивачу не виплачувалася індексація за період 2010-2013 роки та 2015-2018 роки, в інший період індексація склала 3469,97 грн. Протягом 2010 року - лютий 2018 року розміри посадового окладу (950 - 1135 грн.), окладу за військовим званням (120-125 грн.) позивача фактично залишалися незмінними. Відповідно до листа в/ч 2142 від 05.05.2021 року № 11/М-47 у березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу, передбаченого для посади позивача, з 1135 грн. до 5360 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копій архівних відомостей ОСОБА_1 із Мукачівського прикордонного загону із 2010 по 2018 роки вбачається, що позивачу було нараховано індексацію грошового забезпечення із травня по грудень 2014 року , із листопада по грудень 2015 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статтей 1, 2, 5 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту

Відповідно до абз.8 п.4 наведеного Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 6 даного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

З аналізу наведених положень законодавства судом першої інстанції вірно зазначено, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі, а проведення індексації грошових доходів виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованим, оскільки ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів, а відтак виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Пунктом З постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008р.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Як вбачається з листа в/ч 2142 від 05.05.2021 року № 11/М-47 за 2010-2018 роки, позивачу не виплачувалася індексація за період 2010-2013 роки та 2015-2018 роки, в інший період індексація склала 3469,97 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що протягом 2010 року - лютий 2018 року розміри посадового окладу (950 - 1135 грн.), окладу за військовим званням (120-125 грн.) позивача фактично залишалися незмінними,

А відтак, під час нарахування та виплати відповідачем індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з вересня 2010 року по 28.02.2018р. відповідач мав застосовувати базовий місяць січень 2008 року.

Разом з тим 01.03.2018р. вступила в дію постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, пунктом 2 якого встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів-грошового забезпечення.

Як вбачається з листа в/ч 2142 від 05.05.2021 року М» 11/М-47 у березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу, передбаченого для посади позивача, з 1135 грн. до 5360 грн., а відтак після 01.03.2018р. базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 48/0/66-17 від 08.08.2017р., зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що індексація нараховувалась у травні-серпні, жовтні-грудні 2014 року, листопаді, грудні 2015 року, без урахування базових місяців такого нарахування, а неврахування базових місяців призвело до невірного обрахунку індексації за вказані у попередньому абзаці періоди, що вказує порушення відповідачем права на належний розмір індексації грошового забезпечення позивача у періоди виплати такої індексації згідно архівних відомостей.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у період служби свідчить про порушення відповідачем вимог Закону №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 12.12.2018 по справі №825/874/17, від 19.06.2019 по справі №825/1987/17, від 19.07.2019 по справі №240/4911/18, від 20.11.2019 по справі №620/1892/19, від 05.02.2020 по справі №825/565/17).

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладеного на відповідного суб'єкта - відповідача, обов'язку по проведенню виплати індексації та не може бути підставою для позбавлення позивача права на оплату праці, однією з основних державних гарантій якого є індексація грошового забезпечення, а не проведення та не виплата цієї гарантії є невиправданим втручанням у права.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №260/2634/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді І. В. Глушко

О. І. Довга

Попередній документ
103400048
Наступний документ
103400050
Інформація про рішення:
№ рішення: 103400049
№ справи: 260/2634/21
Дата рішення: 16.02.2022
Дата публікації: 24.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.11.2021)
Дата надходження: 02.11.2021
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними