17 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 500/5324/21 пров. № А/857/23540/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (головуючий суддя Мірінович У.А., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Генеральний прокурор України Венедіктова Ірина Валентинівна про визнання незаконним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Генеральний прокурор Венедіктова Ірина Валентинівна, у якому просить визнати протиправним та скасувати протокол від 02.06.2021 № 9.6 дев'ятого засідання Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі в частині прийняття рішення про невідповідність кандидата ОСОБА_1 критерію доброчесності.
22.09.2021 представником відповідача подано заяву про закриття провадження у справі (а. с. 227-229 т. 1).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі (зміненої з урахуванням виправленої позовної заяви від 22.10.2021 і зміненого предмету позову від 08.10.2021) від 12.11.2021, - відмовлено.
Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Генеральний прокурор Венедіктова Ірина Валентинівна про визнання протиправним та скасування рішення, - до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №640/16054/21.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, в частині зупинення провадження у справі Офіс Генерального прокурора оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми процесуального права, просить скасувати ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/16054/21 за позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, голови Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Коваль Катерини Петрівни, секретаря Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Бусол Олена Юріївна, предметом розгляду у якій є Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням Конкурсної комісії від 20.01.2021 № 3 (далі-Порядок).
Судом зазначено, що Порядком регламентовано всі етапи проведення конкурсу, зокрема, випадки, за наявності яких конкурсна комісія відмовляє особі в допуску для участі у конкурсі.
Крім того, суд вказав, що оцінка обставин (фактів) у цій справі №500/5324/21, серед іншого, пов'язана із застосуванням норм Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3 при оцінці доводів сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що судове рішення у справі №640/16054/21 про визнання протиправним (незаконним) та нечинним Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, матиме істотне значення для правильного вирішення адміністративно: відповідності з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
При цьому зазначає, що питання зупинення провадження у справі врегульовано ст. 236 КАС України, відповідно до пункту 3 частини другої якої суд має право зупинити провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, виходячи зі змісту цієї норми, підставою для зупинення судом провадження у справі може бути об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 09.06.2021 у справі № 200/5411/20-а, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
На думку Верховного Суду, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: - чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі; - чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Втім, зупиняючи провадження у справі № 500/5324/21 ухвалою від 24.11.2021, суд помилково виходив з того, що встановлення обставин та результати розгляду справи № 640/16054/21 можуть вплинути і на розгляд даної справи, що зумовлює необхідність зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, третя особа - Генеральний прокурор Венідіктова І.В., про визнання незаконним та скасування рішення.
Судом зазначено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі № 640/16054/21 Окружний адміністративний суд міста Києва в ухвалі від 14.06.2021 дійшов висновку, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом.
В свою чергу, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулюванню однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Порядок регламентує діяльність Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, тобто встановлює правила регулювання однотипних правовідносин, розрахований на довгострокове застосування, а отже, має всі ознаки нормативно-правового акту.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відтак, рішення у справі № 640/16054/21 на спірні правовідносини не розповсюджуватиметься, адже на час проходження позивачем співбесіди Порядок був чинним. Також рішення у справі № 640/16054/21 не вплине на права та обов'язки позивача, який неуспішно пройшов співбесіду, та законність прийнятого судом у даній справі рішення на підставі наявних доказів.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст. ст. 236, 242 КАС України через порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що в силу ч. 4 ст. 320 КАС України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.11.2021) заявлено позовні вимоги щодо часткового скасування рішення Конкурсної комісії при проходженні позивачем конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, включеного до протоколу від 02.06.2021. При цьому сторони у справі, обґрунтовуючи як свої вимоги так і заперечення в заявах по суті, покликаються на Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженим рішенням Конкурсної комісії від 20.01.2021 №3, стверджуючи про дотримання чи порушення такого іншою стороною у справі.
Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/16054/21, за позовом ОСОБА_2 до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, предметом судового розгляду у якій є Порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням Конкурсної комісії від 20.01.2021 №3.
Постановляючи ухвалу та зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до приписів частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» призначення на адміністративну посаду в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється за результатами відкритого конкурсу. На посади, передбачені пунктами 1 - 3 частини третьої статті 39 цього Закону, призначення здійснюється Генеральним прокурором, а на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у статті 27 цього Закону.
Відповідно до преамбули Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, цей Порядок регламентує діяльність Конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, що утворюється відповідно до частини другої статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру».
Тобто, Порядком роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженим рішенням Конкурсної комісії від 20.01.2021 №3, регламентовано всі етапи проведення конкурсу, зокрема, випадки за наявності яких конкурсна комісія відмовляє особі в допуску для участі у конкурсі.
За наведених обставин, суд першої інстанції підставно вважав, що при вирішенні спору по суті, суду належить надати оцінку відповідності дій Комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, зокрема - Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3.
Отже оцінка обставин (фактів) у цій справі, серед іншого, пов'язана із застосуванням норм Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затвердженого рішенням Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3 при оцінці доводів сторін.
З огляду на це правильним є твердження суду першої інстанції, що судове рішення у справі №640/16054/21 про визнання протиправним (незаконним) та нечинним Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, затверджений рішенням конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі від 20.01.2021 № 3, матиме істотне значення для правильного вирішення даної адміністративної справи у відповідності з положеннями пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
Станом на час розгляду справи судом, судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за наслідками розгляду позовної заяви у справі №640/16054/21, не набрало законної сили.
З огляду на викладене, суд дійшов підставного висновку, що публічно-правовий спір між сторонами не може бути вирішений до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, відповідно, провадження у даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16054/21.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року по справі № 500/5324/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін