08 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 500/4124/20 пров. № А/857/21645/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Пліша М.А.,
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань Юник А.А.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року (головуючий суддя: Дерех Н.В., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року у справі №500/4124/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Тернопільського апеляційного суду щодо не зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді. Зобов'язано Тернопільський апеляційний суд провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді, що в сукупності зі стажем роботи на посаді судді становить 23 роки, 2 місяці і 28 днів; зобов'язано Тернопільський апеляційний суд видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи зі стажу роботи на посаді судді з врахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді; визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при визначенні розміру довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та трьох років стажу роботи в галузі права, вимога щодо якого надавала право на призначення на посаду судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу, починаючи з дня призначення щомісячне довічне грошове утримання у розмірі відповідно до стажу роботи 23 роки, 2 місяці і 28 днів без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та здійснити перерахунок довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачене щомісячне грошове утримання, починаючи з дня призначення такого утримання; стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Тернопільського апеляційного суду з кожного, за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі по 1471,40 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили цією постанови звіт про виконання даної постанови у справі № 500/4124/20.
Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського апеляційного суду на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського апеляційного суду, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
20.10.2021 ОСОБА_1 подав до суду заяву в порядку ст.383 КАС України, в якій просив:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20.
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання позивачу згідно довідки про суддівську винагороду №01- 17/67/2020 від 04 березня 2020 року та виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 161854, 00 грн, а не на підставі виданої на виконання судового рішення та отриманої на запит самого ж Пенсійного фонду довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 173415,00 грн.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином виконувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20 в частині перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного йому після виходу у відставку, в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону та встановити строк для її виконання.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року заяву задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі №500/4124/20.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки про суддівську винагороду №01-17/67/2020 від 04 березня 2020 року та виходячи із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 161854,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 173415,00 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь заявника 1454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп. сплаченого судового збору у відповідності до квитанції №ПН2746520 від 18.10.2021 на суму 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального права, тому просить скасувати таку ухвалу та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених субґєктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за і подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, заявник зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Заяву, зазначену у частині першій статті 383 КАС України може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Як зазначено заявником, він дізнався про порушення своїх прав 14 липня 2021 року, отримавши листа Головного управління №1900-0304-8/20859 щодо порядку обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці.
У зв'язку з невідповідністю заяви ОСОБА_1 вказаним вище вимогам вона підлягає поверненню заявнику.
Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою суду зобов'язано його здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 не було зобов'язано Головне управління здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки про суддівську винагороду від 15.06.2021 №02-25/54/2021.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вірно вказав, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, наявні обставини, які свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру, тобто відповідач не виконав судове рішення у справі №500/4124/20.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суду першої інстанції не звернув увагу на те, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за і подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно ч. 4 вказаної норми КАС України заяву, зазначену у частині першій статті 383 КАС України може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, з урахуванням п.7 та п.8 ст. 383 КАС України, слід вважати, що поданню заяви в порядку зазначеної статті, повинно передувати наявність виконавчого провадження.
Однак, в матеріалах справи вістуні докази, що ОСОБА_1 отримував по даній справі виконавчий лист, та звертався до органу виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду.
Крім того, як уже зазначалось вище, заява може бути подана протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Питання строку звернення із вказаною заявою, судом першої інстанції взагалі не вирішувалось.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
А отже, суд може, постановляючи ухвалу в порядку ст. 383 КАС України, з урахуванням положень ст. 249 КАС України, зобов'язати суб'єктам владних повноважень вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, однак як вбачається з оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 15.06.2021 №02-25/54/2021, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 173415,00 грн, що виходить за правове регулювання встановлене ст. 383 Кас України.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України, а відтак з урахуванням положень ч. 5 вказано статті підлягає поверненню заявнику.
З огляду на зазначене, колегія судді вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо судом порушено норми процесуального права, а заяву ОСОБА_1 - йому повернути.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328, ст. 329, ст. 383 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 500/4124/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву повернути заявнику.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 17.02.2022