15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2646/21 пров. № А/857/23752/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (суддя - Плеханова З.Б., м. Ужгород, повне судове рішення складено 10 грудня 2021 року) про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування наказу,-
ТОВ «Нова Пошта» у червні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області , у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області від 04.03.2021 № 101-П «Про проведення фактичної перевірки».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №260/2646/21 закрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ "Нова Пошта" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу - у зв'язку неможливістю розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження, при цьому не з'ясував фактичних обставин справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновку суду першої інстанції про закриття провадження у справі, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю або митного оформлення.
За змістом статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 81 ПК України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Зокрема, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як видно зі змісту позовної заяви, ТОВ «Нова Пошта», звернувшись до суду з даним позовом, оскаржує наказ податкового органу від 04.03.2021 № 101-П «Про проведення фактичної перевірки».
Наказом, який є предметом судового оскарження у цій справі, вирішено провести фактичну перевірку за адресою: м. Ужгород, проспект Свободи, 63, приміщення відділення № 2 «Нова Пошта», починаючи з 04.03.2021, терміном 10 діб, за період господарської діяльності з 20.10.2020 по 04.03.2021.
Досліджуючи спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що право на судовий захист передбачене частиною першою статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»
У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
На підставі системного аналізу фактичних обставин справи у сукупності з приписами наведених вище нормативно-правих актів колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуваний у цій справі наказ є актом індивідуальної дії, який реалізовуються його застосуванням, а тому оскарження позивачем спірного наказу не є належним способом захисту права платника податків, оскільки скасування такого наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Таким чином, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що даний спір з приводу оскарження наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 04.03.2021 № 101-П «Про проведення фактичної перевірки» не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.
За таких обставин, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року про закриття провадження у справі № 260/2646/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду