15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 500/5397/21 пров. № А/857/22953/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (суддя - Баб'юк П.М., м. Тернопіль, повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вікторія Агро» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії та зобов'язання вчинити дії,-
ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у серпні 2021 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2828737/43000742 від 05.07.2021 про відмову ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у реєстрації податкової накладної №12 від 02.06.2021, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12 від 02.06.2021 подану ТОВ «Компанія Вікторія Агро»; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2828736/43000742 від 05.07.2021 про відмову ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у реєстрації податкової накладної №15 від 04.06.2021, зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 04.06.2021 подану ТОВ «Компанія Вікторія Агро».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Компанія Вікторія Агро» надіслало до органів ДПС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021, складені ТОВ «Компанія Вікторія Агро» внаслідок здійснення господарської операції за договором поставки із ТОВ "В.Д.В.". Реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Одночасно з цим, позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, контролюючому органу направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні. За результатами розгляду поданих пояснень та документів, Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №2828737/43000742 від 05.07.2021 та №2828736/43000742 від 05.07.2021. Позивач вважає зазначені рішення протиправними, оскільки такі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №500/5397/21 позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області від 05.07.2021: №2828737/43000742, №2828736/43000742. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Вікторія Агро" податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства комісією ДПС України правомірно винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки надані ТОВ «Компанія Вікторія Агро» документи не були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Компанія Вікторія Агро» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2019. Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
У межах господарської діяльності ТОВ «Компанія Вікторія Агро» (покупець) укладено із Приватним сільськогосподарським підприємством "Реан" (постачальник) договір поставки №17/05/2021-5 від 17.05.2021, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця зернові та олійні культури, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити у строки і на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями, які є невід'ємними його частинами (аркуші справи).
Пунктом 3.3 договору поставки №17/05/2021-5 від 17.05.2021 визначено, що оплата товару проводиться в українських гривнях шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Можлива часткова або повна попередня оплата товару. У специфікаціях сторони можуть погодити інших порядок розрахунків.
Відповідно до пункту 4.1 договору поставки №17/05/2021-5 від 17.05.2021 датою поставки товару та перехід права власності відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною та іншими супроводжуючими документами.
Перехід права власності на товар до ТОВ «Компанія Вікторія Агро», згідно із п. 4.1. договору поставки №17/05/2021-5 від 17.05.2021 відбувся у момент передачі товару ПСП «Реан» ТОВ «Компанія Вікторія Агро» за видатковими накладними №02 від 02.06.2021, №03 від 02.06.2021, №06 від 04.06. 2021 та №07 від 04.06.2021 (а.с.33-34, 41-42).
Оплата вартості придбаного товару здійснена ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у обсязі, погодженому сторонами у договорі, що підтверджується платіжними дорученнями №72 від 11 червня 2021 року на суму 140 000,00 грн, №77 від 16 червня 2021 року на суму 40 000,00 грн, №78 від 16 червня 2021 року на суму 90 000,00 грн, №79 від 16 червня 2021 року на суму 110 000,00 грн, №80 від 18 червня 2021 року на суму 25 000,00 грн, №83 від 24 червня 2021 року на суму 90 000,00 грн ( на загальну суму оплати 495 000,00 грн) (аркуші справи 49-54).
Надалі, в межах господарської діяльності між ТОВ «Компанія Вікторія Агро» (постачальник ) та ТОВ «В.Д.В.» (покупець) 24 травня 2021 року укладено договір поставки №27/02/2021-5, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця зернові та олійні культури, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у строки та на умовах, що передбачені цим договором та специфікаціями, які є додатками та його невід'ємними частинами (а.с.30-32).
Пунктом 4.1. договору поставки №27/02/2021-5 від 24.05.2021 встановлено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені у відповідній специфікації. Датою поставки товару та перехід права власності відбувається в момент його передачі, що оформлюється видатковою накладною та іншими супроводжуючими документами.
Пунктом 3.3. Договору №27/02/2021-5 від 24.05.2021 визначено, оплата товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. Можлива часткова або повна попередня оплата товару. У специфікаціях Сторони можуть погодити інших порядок розрахунків.
Факт доставки товару за договором поставки №27/02/2021-5 від 24.05.2021 ТОВ «Компанія Вікторія Агро» здійснено поставку товару: пшениці озими 2020 Товариству з обмеженою відповідальністю «В.Д.В.», що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.37-40, 45-48).
Між ТОВ «Компанія Вікторія Агро» та ТОВ «В.Д.В.» для підтвердження дійсності даної операції складено видаткові накладні №12 від 02 червня 2021 року на суму 541 828,00 грн, в т.ч. ПДВ 66 540,28 грн та №14 від 04 червня 2021 року на суму 564 102,00 грн, в т.ч. 69 275,68 грн (а.с.36, 44).
ТОВ «В.Д.В.» здійснено частково оплату вартості поставленого товару згідно з платіжними дорученнями №3368 від 15.06.2021 на суму 90 000,00 грн, №3370 від 115.06.2021 на суму 110 000,00 грн, №3376 від 17.06.2021 року на суму 200 000,00 грн, №3395 від 24.06.2021 року на суму 150 000,00 грн (загальна сума сплачених коштів - 550 000,00 грн) (а.с.55-58).
На виконання податкових зобов'язань за наслідками даної господарської операції позивачем складено податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021, створені за першою подією (поставка товару), які направлено на реєстрацію засобами електронного зв'язку в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.20, 22).
За результатами перевірки зазначеної податкової накладної, ДПС України направлено позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних №9165243279 від 22.06.2021 щодо податкової накладної №12 від 02.06.2021 та №9167462951 від 23.06.2021 щодо податкової накладної №15 від 04.06.2021 (а.с.21).
У зазначених квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної ДПС України вказано аналогічні підстави зупинення реєстрації щодо кожної податкової накладної, зокрема, повідомлено те, що реєстрація податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
На виконання вказаних вимог ДПС України позивачем щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, подано до контролюючого органу повідомлення №12 від 30.06.2021 (а.с.117), в якому міститься пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій, необхідних для реєстрації податкових накладних в кількості 33 додатків.
Також, позивачем подано до контролюючого органу окремим документом письмові пояснення 25.06.2021, в якому містяться пояснення на підтвердження господарської операції, необхідних для реєстрації податкових накладних (а.с.24-26).
За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2828737/43000742 від 05.07.2021 про відмову ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у реєстрації податкової накладної №12 від 02.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №2828736/43000742 від 05.07.2021 про відмову ТОВ «Компанія Вікторія Агро» у реєстрації податкової накладної №15 від 04.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.59, 60).
Підставою відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом у зазначених рішеннях вказано ненадання платником податку копій розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №2828737/43000742 від 05.07.2021 та №2828736/43000742 від 05.07.2021, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання ДПС України зареєструвати подані ТОВ "Компанія Вікторія Агро" податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України).
Згідно з пунктом 14.1.60 статті 14 ПК України єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Крім того, пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п.п.12-14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1.201.7.201.10 етапі 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісія регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як видно зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У Додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, пункт 8 передбачає, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Судом встановлено, що контролюючий орган у надісланих позивачу квитанціях не зазначив конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН і на підставі якої зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, натомість вказано лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.
Аналіз положень пункту 5 Порядку №1165 свідчить про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв'язку з перевіркою господарської операції, яка стосується саме поданих на реєстрацію податкових накладних, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом з тим, відповідач, зупиняючи реєстрацію податкової накладної з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН/РК, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації контролюючий орган дійшов такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Отже, матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій саме по поданих на реєстрацію спірних податкових накладних.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган має право вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Водночас контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документа.
При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, що впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Таким чином, як видно з матеріалів справи, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520) передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором або законодавством.
Згідно з пунктами 11 і 13 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем подано контролюючому органу разом з поясненнями розрахункові документи (платіжні доручення) оплата по яких здійснена станом на час реєстрації податкових накладних.
Покликання податкового органу на ненадання платником податку копій документів (розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків) є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання певних документів.
В оскаржуваних рішеннях зазначено загальну, неконкретизовану і неоднозначну причину відмови в реєстрації податкових накладних.
Позивач не заперечує що ним проведено часткову попередню оплату здійснених господарських операцій - відвантаження товарів, що зумовило подання податкових накладних на реєстрацію, а відсутність повної попередньої оплати за поставлені товари є договірними відносинами між сторонами договору та не можуть бути єдиною і самостійною підставою для відмови у реєстрації таких накладних.
Таким чином, оскаржувані у цій справі рішення є невмотивованими, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення, а наведені підстави не є достатніми для їх прийняття.
Крім того, судом встановлено, що на виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив копії документів та пояснення до господарських операцій, щодо яких були складені податкові накладні. Більш того, вказані пояснення та документи були отримані податковим органом, про що свідчать відповідні квитанції.
Пунктом 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в межах господарських відносин, копії яких надані відповідачу для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає виключно Податковий кодекс України.
Апеляційний суд вважає, що надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.
Колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги посилання відповідача на те, що відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків на момент подання податкової накладної жодним чином не свідчить про нереальність операцій, оскільки норми чинного ПК України не ставлять в залежність оплату за договором як на єдину та безумовну підставу для складання такої накладної.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних рішень і наявність підстав для їх скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, то колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із вимог зазначеної норми, належним способом відновлення порушеного права платника податків є зобов'язання відповідача Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже саме останній здійснює адміністрування та ведення реєстру, згідно з п. 14.1.60 ст. 14 ПК України.
У даному випадку зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, подані позивачем, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №2828737/43000742 від 05.07.2021 та №2828736/43000742 від 05.07.2021, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання ДПС України зареєструвати подані ТОВ "Компанія Вікторія Агро" податкові накладні №12 від 02.06.2021 та №15 від 04.06.2021.
Щодо розподілу судових витрат, то частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн відповідно до платіжного доручення №131 від 14.09.2021 та №144 від 20.09.2021 (а.с. 83-84).
Отже, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Тернопільській області та ДПС України на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 4540,00 грн.
Також позивач просив стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., однак суд першої інстанції стягнув з відповідачів на його користь лише 5000,00 грн. таких витрат.
З приводу стягнення на користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання професійної правової допомоги від 16.08.2021, рахунок №02/17-08/2021 від 17.08.2021 (аркуші справи 66-68), платіжне доручення №144 від 20.09.2021 (аркуш справи 84).
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана категорія справ є поширеною, судова практика сформована судами, а всі додатки до позовної заяви були в позивача. Тому, аналіз правових підстав та підготовка позовної заяви не потребують значної витрати часу.
Отже, проаналізувавши вказані вище норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та зміст наданих послуг, об'єм матеріалів справи, типовість спору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути лише 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №500/5397/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду