Справа № 686/20389/21
Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б.Г.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
16 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,
представника відповідача: Василиківа М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування постанов про адміністративне правопорушення,
в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 4-МД від 23.02.2021р., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а саме: «26.02.2021 року о 16.00 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території тимчасову конструкцію, а саме: ящики з продовольчими товарами», постанови про адміністративне правопорушення № 27-МД від 23.02.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а саме: «03.02.2021 року о 16.00 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території тимчасову конструкцію, а саме: ящики з продовольчими товарами» та постанови про адміністративне правопорушення № 59-МД від 23.03.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а саме: «26.02.2021 року о 11.30 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території лавку-автопричеп, а саме: ящики з продовольчими товарами без виданого у встановленому порядку дозволу» що є порушенням п.3.5.4 Правил благоустрою м. Хмельницького».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені без його участі та роз'яснення процесуальних прав, а відмітки про відмову від підпису за встановлених обставин справи не відповідають дійсності. Крім того, апелянт стверджує, що його не повідомили про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим обмежено права, передбачені Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правовою допомогою. ОСОБА_1 також зазначає про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про долучення фото, час вчинення правопорушення не співпадає з часом, зафіксованим на фото, а безпосередньо з фото неможливо ідентифікувати особу ОСОБА_1 .
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення № 4-МД від 23.02.2021р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого «26.02.2021 року о 16.00 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території тимчасову конструкцію, а саме: ящики з продовольчими товарами».
Постановою про адміністративне правопорушення №27-МД від 23.02.2021р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн. Постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого «03.02.2021 року о 16.00 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території тимчасову конструкцію, а саме: ящики з продовольчими товарами».
Постановою про адміністративне правопорушення № 59-МД від 23.03.2021р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 360 грн. Вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого «26.02.2021 року о 11.30 по АДРЕСА_1 виявлено самовільно встановлену на міській території лавку-автопричеп, а саме: ящики з продовольчими товарами без виданого у встановленому порядку дозволу» що є порушенням п.3.2.4 Правил благоустрою м. Хмельницького».
Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Згідно зі ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п'ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій заселених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення га озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових га екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Ч.1 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» фізичні та юридичні особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Ч.4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад уповноважені притягувати до адміністративної відповідальності осіб за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері благоустрою, зокрема за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з матеріалами справи в оскаржуваних постановах про адміністративне правопорушення № 4-МД від 23.02.2021, №27-МД від 23.02.2021, №59-МД від 23.03.2021 зазначено, що позивач порушив п.3.5.4 Правил благоустрою території м.Хмельницького.
Відповідно до п.3.5.4 Правил благоустрою території м.Хмельницького громадянам, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, фізичним особам-підприємцям, у тому числі орендарям приміщень в сфері благоустрою території міста забороняється самовільно встановлювати на міській території тимчасові споруди (кіоски, павільйони, гаражі тощо), розширювати у встановлених площу, малі архітектурні форми, санітарні пристрої (туалети, помийні ями, септики тощо).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо протиправності оскаржуваних постанов, колегія суддів виходить з наступного.
Ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що в матеріалах справи містяться протоколи про адміністративне правопорушення від 26.02.2021 (а.с.11), від 03.02.2021 (а.с.15), від 21.01.2021 (а.с.18), до яких долучено фотознімки з місця фіксації правопорушення, а також додатково подані відповідачем фотознімки (а.с.46-50).
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що в протоколах не вказано про долучення фотознімків, тому такі фото не можуть бути прийняті в якості доказів.
Згідно з абз.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, КУпАП не передбачає зазначення в протоколі про долучення фото- або відеоматеріалів.
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апелянт стверджує, що час вчинення правопорушення не співпадає з часом, зафіксованим на фото, однак вказані обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки фотознімки здійснені у дати, які співпадають з датами складання протоколів про адміністративне правопорушення.
При цьому час фіксації правопорушень на фото відрізняється від часу складання протоколів на 5-10 хв, що пов'язано з оформленням матеріалів про адміністративне правопорушення.
Щодо наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до фотознімків з місця вчинення правопорушення від 21.01.2021 на землі перед автомобілем, д.н.з. НОМЕР_1 , виставлено три дерев'яних та картонних ящики, на одному з цих ящиків розміщені продовольчі товари; згідно з фото від 03.02.2021 на землі перед автомобілем, д.н.з. НОМЕР_1 , виставлено 3 ящики з яблуками; відповідно до фото від 26.02.2021 в багажнику автомобіля позивача стоять картонні ящики з яблуками (а.с.46-50).
Відповідні обставини зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення від 26.02.2021 (а.с.11), від 03.02.2021 (а.с.15), від 21.01.2021 (а.с.18) та, на думку відповідача, свідчать про те, що позивач самовільно встановив на міській території тимчасові споруди.
Згідно з п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Водночас, ящики з продовольчими товарами не є спорудами та не підпадають під визначення тимчасової споруди.
З огляду на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про те, що в діях позивача відсутнє порушення п.3.5.4 Правил благоустрою території м.Хмельницького, тому відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що він не повідомлявся про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно з матеріалами справи відповідач надав докази направлення ОСОБА_1 запрошень на засідання адміністративної комісії (а.с.31, 32, 34).
Водночас, квитанції АТ "Укрпошта" не підтверджують обставин про те, що позивач був повідомлений про засідання адміністративної комісії за три доби до дня розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Інші докази повідомлення позивача про засідання адміністративної комісії в матеріалах справи відсутні.
Отже, відповідач порушив встановлений КУпАП порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Зважаючи на вищенаведене та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, тому постанови про адміністративне правопорушення № 4-МД від 23.02.2021, №27-МД від 23.02.2021, №59-МД від 23.03.2021 підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення - закриттю.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування постанов про адміністративне правопорушення скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанови про адміністративне правопорушення № 4-МД від 23.02.2021, №27-МД від 23.02.2021, №59-МД від 23.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і закрити справи про адміністративне правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.