04 лютого 2022 року м. Київ
Справа № 760/33514/21
Провадження: № 33/824/762/2022
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т.О.,
за участю Короля Леоніда Івановича в інтересах Державної митної служби України
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Захарова Андрія Олеговича в інтересах Державної митної служби України
на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року, винесену під головуванням судді Шереметьєвої Л.А.,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тулкалем, Палестина, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 454, 00 гр.
Вилучений предмет правопорушення, а саме: 7 упаковок тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна, повернуто ОСОБА_3 .
Не погодившись із таким судовим рішенням, Захаров А.О. в інтересах Державної митної служби України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2021 року та постановити нову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками ст. 471 МК України та застосувати до останнього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова суду суперечить положенням ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, положенням міжнародних угод, оскільки суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення товарів.
Представник митниці вважає, що висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо правопорушника додаткового стягнення у виді конфіскації вилученого тютюну не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Оскільки чинним законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього обов'язкового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.
Вислухавши пояснення представника Державної митної служби України, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 29 липня 2021 року о 13 годині громадянин Держави Палестина ОСОБА_3 , який прибув до України з Хашімітського Королівства Іорданія (м. Амман), транзитом через Турецьку Республіку авіарейсом РС1724 авіакомпанії «PEGASUS», сполученням Анкара - Київ проходив митний контроль в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль».
Для проходження митного контролю громадянин ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) самостійнообрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до положень ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору - «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Громадянин, який переміщує товари через митний кордон самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
При цьому, перетин особою (громадянином), що переміщує товари через митний кордон - «зеленої лінії», згідно наказу Міністерства фінансів України № 671 від 03 серпня 2018 року «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю особою (громадянином) обрано «зелений коридор», і декларування переміщуваних товарів здійснюється шляхом вчинення дій.
На підставі положень п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, в якості використання однієї з форм митного контролю, співробітниками митниці було проведено усне опитування гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ). Останній повідомив про наявність у його багажі товарів, що містять тютюн.
Під час проведення огляду багажу громадянина ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) було виявлено 8 упаковок червоного кольору тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна упаковка, а всього 2 кілограми.
Виявлені товари знаходилися у валізі та переміщувались без ознак приховування.
За протоколом про порушення митних правил, на підставі положень ч. 3 ст.197, ст. 511 МК України в гр. ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) вилучено предмет правопорушення - 7 упаковок червоного кольору тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна упаковка. Всього 1725 грам тютюну.
Відповідно до висновку СЛЕД ДМСУ від 12 листопада 2021 № 1420003202-00102 встановлено, що предмети, які переміщував громадянин ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) є тютюном для кальяну.
Загальна вартість предметів правопорушення, вилучених митницею у справі про ПМП № 1791/10000/21 складає 1917, 72 грн.
Правопорушником внесено кошти для гарантування адмінстягнення (квитанція ПН1394).
За наслідками розгляду справи про порушення митних правил, районний суд дійшов обґрунтованих висновків як щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України, так і щодо доведеності вини ОСОБА_3 у його вчиненні, оскільки ці висновки ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а наявні у справі докази не викликають будь-яких сумнівів у їх достовірності.
Зокрема, як прямо передбачено диспозицією ст. 471 МК України, вона встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Це порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для скасування оскаржуваної постанови у повному обсязі, оскільки постанова суду щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, є законним та обґрунтованим.
Разом з тим, приймаючи рішення про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, суд першої інстанції, незважаючи на вказані вище вимоги закону, не конфіскуваввилучений у порушника товар, посилаючись на те, що метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.Застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою. При цьому, обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено, ОСОБА_3 визнав свою вину і відразу сплатив штраф. Суд вважав, що застосування адміністративного стягнення в вигляді штрафу є достатнім покаранням та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, передбачених п.1 Протоколу до Конвенції.
Перевіривши мотиви прийнятого суддею рішення щодо незастосування конфіскації товару, який є безпосереднім предметом правопорушення, оскільки його переміщення через митний кордон України обмежено законодавством України, а також доводи апеляційної скарги представника Київської митниці Держмитслужби, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню лише в частині накладеного на правопорушника адміністративного стягнення, з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ст. 471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
Отже, вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення суддя виходить з такого.
Порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони, обмеження, визначено ст. ст. 196, 197 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України:
1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів;
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ч. 1 ст. 197 МК України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою.
Отже, ураховуючи, що за змістом санкції ст. 471 МК України переміщення особою через "зелений коридор" товарів, на які встановлено заборони або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тягне за собою обов'язкове застосування додаткового стягнення у виді конфіскації, безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучені у правопорушника 7 упаковок тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна підлягають конфіскації.
При цьому, слід відмітити, що ОСОБА_3 29 липня 2021 року сплатив штраф у розмірі 1700 грн, а тому вимоги апеляційної скарги щодо накладення на останнього штрафу у розмірі 1700 грн задоволенню не підлягають, оскільки повторне стягнення штрафу суперечитиме положенням статті 61 Конституції України.
Оцінюючи мотиви, якими суддя обґрунтувала своє рішення щодо незастосування до ОСОБА_3 додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, яке передбачене санкцією ст. 471 МК України, зокрема, посилань на застосування положень Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року та практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що, згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, в тому числі рішень «Трегубенко проти України» та «Гирлян проти Росії», при встановленні відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння, суд повинен проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини).
Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи зазначені критерії, а також конкретні обставини справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції вважає, що за першими двома критеріями застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації товарів, не викликає будь-яких сумнівів.
Що ж стосується критерію пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини), то цей критерій носить оціночний характер, а тому його не можна застосовувати до всіх без винятку справ, де є підстави для обмеження права володіння власністю. Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення.
З огляду на вищенаведені критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, можна зробити висновок про те, що в даному конкретному випадку застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів (безпосередніх предметів правопорушення) відповідатиме не тільки двом першим критеріям, а й критерію пропорційності, оскільки забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини.
До того ж, навіть якщо припустити, що ОСОБА_3 не знав вимог законодавства щодо товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, ця обставина не може служити підставою для його звільнення від додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, оскільки згідно вимог, передбачених ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, одним із видів якої є адміністративна відповідальність.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року в частині повернення ОСОБА_3 вилученого предмету правопорушення, а саме: 7 упаковок тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна, не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу Захарова Андрія Олеговича в інтересах Державної митної служби України задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року в частині повернення ОСОБА_3 вилученого предмету правопорушення, а саме: 7 упаковок тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна, скасувати.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1119/10000/21 від 18 червня 2021 року предмет правопорушення, а саме: 7 упаковок тютюну для кальяну «NAKHLA two apples» по 250 грам кожна, конфіскувати.
В решті постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Невідома