ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 січня 2022 року м. Київ № 640/32697/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, б. 7 літ "Ц", код ЄДРПОУ 32849408) з позовом до Київської митниці (03124, м. Київ, вул. Гавела Вацлава, 8-а, код ЄДРПОУ 43337359), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610394/2 від 25.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01047 від 25.10.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610403/1 від 01.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01075 від 01.11.2021 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваних рішень, якими відкориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки, як зазначено у позовній заяві, ТОВ ІІ "Юромаш" вірно проведено розрахунок митної вартості, надано всі документи, що підтверджують митну вартість, числові значення складових митної вартості товарів за ціною Контракту згідно з вимогами частини четвертої та п'ятої ст.58 МК України. Зауважив, що в додатку №2 від 16.07.2021 року та №3 від 23.08.2021 року до Контракту, інвойсі №4802 від 16.07.2021 року та №4850 від 23.08.2021 року, пакувальному листі №1 від 16.07.2021 року та №1 від 23.08.2021 року, прайс-листі від 06.07.2021 року; ZMR №004802 від 21.10.2021 року та №4850 від 27.10.2021 року, наданих Товариством до Митниці одночасно з митними деклараціями для митного оформлення та підтвердження митної вартості товару, є посилання на номер контракту, серійний номер товару та вартість товару, що надає можливість митному органу ідентифікувати товар (надані технічні характеристик), що проходить митне оформлення, та визначити його ціну. Також зазначено, що термін поставки товару не має ніякого відношення до встановлення вартості товару. В додатках №2 від 16.07.2021 року та №3 від 23.08.2021 року до Контракту зазначено, що передоплата за екскаватор здійснюється в ЄВРО, умови поставки: СРТ Київ, України. Водночас, позивачем наголошено, що контролюючим органом не враховано умови зовнішньоекономічного контракту №VER 05/07/21 від 05.07.2021 року, укладеним між ТОВ з II «ЮРОМАШ» та іноземною компанією ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП, якими визначено загальну суму контракту та можливість проведення попередньої оплати, так і за фактом поставки товару як в євро, так і в доларах США.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що рішення прийнято у відповідності, в спосіб та в межах чинного законодавства. Зауважив, що надані позивачем до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Також зазначив, що опрацювання додатково наданих документів, достовірність розрахунку рівня митної вартості заявленого товару підтверджена не була, тому 01.04.2020 року посадовою особою митного органу, у відповідності до вимог митного законодавства, проведена консультація з уповноваженою на декларування особою, про що направлено письмове повідомлення.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
05 липня 2021 року між Verdex Investments LP (Шотландія, Об'єднане королівство) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № VER 05/07/21, за умовами якого Продавець згодний продати, а Покупець згодний купити гусеничні й колісні екскаватори, колісні навантажувачі, гусеничні крани, кар'єрні самоскиди, транспортери, бульдозери, пересувний похилий грохот, а також комплектуючі та запасні частини до них, виробництва Hitachi Construction Machineri Co., Ltd. та інших виробників, далі іменовані "Продукція", на суму 2000000,00 евро, або 2400000,00 доларів США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY. Вартість одиниці продукції й специфікація до неї повинні бути наведені в Додатках до даного Контракту до моменту поставки Продукції.
Пунктами 2.1, 2.2 вказаного контракту передбачено, що Продавець зобов'язується поставити Продукцію у відповідності до даного контракту в терміни, вказані в тих самих додатках, що і вартість та специфікації Продукції. Продавець зобов'язується поставити Продукцію на умовах, вказаних в інвойсах та контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту, згідно Інкотермс 2010.
Відповідно до пункту 3.1 контракту від 05.07.2021 року № VER 05/07/21 оплата згідно даного контракту повинна виконуватися в EURO або USD у формі попередньої оплати або оплати за фактом поставки Продукції за крос-курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом.
25 жовтня 2021 року ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» було подано до Київської митниці Держмитслужби України для митного оформлення товару ввезеного на територію України екскаватора гусеничного з обертанням верхньої частини на 360 градусів, новий, в розібраному вигляді, зі знятими технічними елементами для транспортування у стальному ящику з ковшем марки НІТАСНІ; модель ZХ330LС-5G; серійний номер HCMDDE91A00044802, номер двигуна 6НК1-960730, рік виготовлення-2021. Кількість 1шт. , торговельна марка: HITACHI митну декларацію №UA100230/2021/332958 .
Митна вартість товару заявлена за першим методом ( За ціною контракту) на рівні 77 000,0 EUR.
Одночасно з указаною митною декларацією представником декларанта на підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України було подано до відповідача наступні документи: контракт №VER 05/07/21 від 05.07.2021 року, укладеним між ТОВ з II «ЮРОМАШ» та ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП; додаток N92 від 16.07.2021 року до Контракту; інвойс №4802 від 16.07.2021р.; автотранспортну накладну №004802 від 21.10.2021 року; декларацію про походження № 4802 від 16.07.2021 року; пакувальний лист №1 від 16.07.2021 року.
Під час опрацювання документів, наданих ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» для підтвердження митної вартості товару, зроблено висновок, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу, зокрема:
- у наданих до митного оформлення інвойсі від 16.07.2021 року №4802 та додатку до контракту від 16.07.2021 року №2 термін поставки не вказано;
- відповідно до п.3.1 Контракту від 05.07.2021 року № VER 05/07/21 VER 05/07/21 оплата повинна виконуватися в євро або доларах США у формі попередньої оплати за фактом поставки продукції за крос-курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом. У наданому до митного оформлення додатку до контракту від 16.07.2021 року №2 та інвойсі від 16.07.2021 року №4802 не визначена форма оплати.
У зв'язку із зазначеним, Митницею запропоновано надати ТОВ з II «ЮРОМАШ» додаткові документи за переліком, а саме: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності-інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір ( угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Листом від 26.08.2021 року Позивач повідомив Митницю, що процедуру консультацій проведено, інших документів для підтвердження митної вартості протягом 10 днів надати не має можливості.
Київською митницею Держмитслужби України 25.10.2021 року відповідно до ст.64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (від 31.08.2021 року UA100230/2021/610335/1, від 23.07.2021 року UA100230/2021/000003/2, від 21.10.2021 року. UA100230/2021/610335/2) прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA100230/2021/610394/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом у розмірі 175 800,0 EUR та видано 25.10.2021р. картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/01047.
01 листопада 2021 року ТОВ з II «ЮРОМАШ» було подано до Київської митниці Держмитслужби України для митного оформлення товару ввезеного на територію України екскаватора гусеничного з обертанням верхньої частини на 360 градусів, новий, в розібраному вигляді, зі знятими технічними елементами для транспортування у стальному ящику, з ковшем марки НІТАСНІ; модель ZХ330LС-5G;серійний номер HCMDDE91A00044850, номер двигуна 6НК1-962988, рік виготовлення-2021. Кількість 1шт., торговельна марка: HITACHI митну декларацію №UA100230/2021/334013 .
Митна вартість товару заявлена за першим методом ( за ціною контракту) на рівні 77 000,0 EUR.
Зазначена вартість товару підтверджується наступними документами, наданими ТОВ з II «ЮРОМАШ» при митному оформленні: КОНТРАКТ №VER 05/07/21 від 05.07.2021року, укладеним між ТОВ з II «ЮРОМАШ» та ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП; додаток №3 від 23.08.2021 року до Контракту; Інвойс №4850 від 23.08.2021 року; Автотранспортну накладну N2004850 від 27.10.2021 року; Декларацію про походження № 4850 від 23.08.2021 року; Пакувальний лист №1 від 23.08.2021 року.
Проте, Митницею під час опрацювання документів, наданих ТОВ з II «ЮРОМАШ» для підтвердження митної вартості товару, зроблено висновок , що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу, зокрема: у наданих до митного оформлення інвойсі від 23.08.2021 року №24850 та додатку до контракту від 23.08.2021р. №3 термін поставки не вказано; відповідно до п.3.1 Контракту від 05.07.2021 року № VER 05/07/21 оплата повинна виконуватися в евро або доларах США у формі попередньої оплати за фактом поставки продукції за крос -курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом. У наданому до митного оформлення додатку до контракту від 23.08.2021 року №3 та інвойсі від 23.08.2021 року №4850 не визначена форма оплати.
У зв'язку із зазначеним, Митницею запропоновано надати ТОВ з II «ЮРОМАШ» додаткові документи
Листом №01/11.21 ТОВ з II «ЮРОМАШ» повідомило Митницю, що процедуру консультацій проведено, інших документів для підтвердження митної вартості протягом 10 днів надати не має можливості.
Відтак, 01.11.2021р. Київською митницею Держмитслужби України відповідно до ст.64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (від 31.08.2021 року UA100230/2021/610335/1, від 23.07.2021року UA100230/2021/000003/2, від 21.10.2021року UA100230/2021/610335/2) прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA100230/2021/610403/1, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом у розмірі 175 800,0 EUR та видано 01.11.2021 року картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01075.
Так, різниця між сумою митних платежів була внесена позивачем в якості грошової застави з метою випущення товарів у вільний обіг.
Не погодившись з рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України), Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.
Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
Так частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявлено. декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При цьому, вказаний метод не підлягає застосуванню, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами.
Так, судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу (за ціною контракту) визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну .
Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується відповідачем, при здійсненні імпортування товару на територію України, ТОВ з II «ЮРОМАШ» на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний Контракт, додатки до нього, інвойси, платіжні доручення в іноземній валюті, технічні характеристики, прайс-листи, комерційні пропозиції, фото , тощо відповідно до додатків, вказаних в Митних деклараціях.
Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами частини четвертої та п'ятої ст.58 МК України.
Суд зазначає, що в додатку №2 від 16.07.2021 та №3 від 23.08.2021 до Контракту, інвойсі №4802 від 16.07.2021 та №4850 від 23.08.2021, пакувальному листі №1 від 16.07.2021 та №1 від 23.08.2021, прайс-лист від 06.07.2021; ZMR №004802 від 21.10.2021 та №4850 від 27.10.2021,наданих Товариством до Митниці одночасно з митними деклараціями для митного оформлення та підтвердження митної вартості товару, є посилання на номер контракту, серійний номер товару та вартість товару, що надає можливість митному органу ідентифікувати товар ( надані технічні характеристик), що проходить митне оформлення, та визначити його ціну.
Водночас, суд зауважує, що митним органом не враховано умови зовнішньоекономічного контракту №VER 05/07/21 від 05.07.2021 року, укладеним між ТОВ з II «ЮРОМАШ» та іноземною компанією ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП, якими визначено загальну суму контракту та можливість проведення попередньої оплати, так і за фактом поставки товару як в евро, так і в доларах США.
Передоплату за Контрактом, у тому числі і за поставлені екскаватори вартістю 77 000,0 євро кожний, ТОВ з II «Юромаш» здійснено в евро відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №296 від 14.07.2021р.( Swift N2103 від 14.07.2021р.) на 300 000,0 євро.
Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно із частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Водночас, система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на яке зорієнтовано українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ).
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно зі статтею VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Приписами ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.
Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України, митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Разом з тим, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Декларанта було повідомлено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, але які саме документи необхідно подати декларантом зазначено не було. Та запропоновано останньому подати нову декларацію та випустити товар у вільний обіг. Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митним органом не обґрунтовано вимоги щодо їх надання.
Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.
За змістом ст.53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст норми ст.53 вказує на те, що митне оформлення товару повинно здійснюватися як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.
В даному випадку розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарі за ціною договору (контракту) щодо торів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Таким чином, з правовідносин позивача та митного органу вбачається, що позивач разом з митною декларацією подав повний пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару.
В свою чергу, відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті придбаний товар. Також документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
З огляду на те, що декларантом позивача надані вищезазначені документи, суд приходить до висновку, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
Суд також зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при її визначенні, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, як того вимагає положення пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
З огляду на те, що декларантом позивача надані вищезазначені документи, суд приходить до висновку, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
Суд також зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при її визначенні, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, як того вимагає положення пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Наявність в базі даних ЄАІС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким вік укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відтак, враховуючи, що ТОВ з ІІ «Юромаш» надано до митного органу усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов до висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), є необґрунтованим.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, судом не може бути взято до уваги обставини, викладені у відзиві відповідача, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами, які були досліджені судом і свідчать про те, що позивачем було надано відповідачу усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, б. 7 літ "Ц", код ЄДРПОУ 32849408) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610394/2 від 25.10.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01047 від 25.10.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610403/1 від 01.11.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01075 від 01.11.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7-Ц, код ЄДРПОУ 32849408) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, місто Київ, вулиця Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір в сумі 18 131,60 (вісімнадцять тисяч сто тридцять одна гривня 60 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа