ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 січня 2022 року м. Київ № 640/31498/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Універсал-Транс»
доДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправними та скасування рішення,
Приватне підприємство «Універсал-Транс» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 11 жовтня 2021 року № 053-25965, про відмову в продовженні строку дії договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування міста Києва № 96 від 11.12.2020, № 97 від 11.12.2020 за заявами приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року;
2) зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти за заявою приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року рішення про продовження на п'ять років року дії договору № 96 від 11.12.2020 р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва та викласти пункт 8.1. цього договору у наступній редакції: «Договір діє з моменту його підписання до 11 грудня 2026 року»;
3) зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти за заявою приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року рішення про продовження на п'ять років дії договору № 97 від 11.12.2020 р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва та викласти пункт 8.1. цього договору у наступній редакції: «Договір діє з моменту його підписання до 11 грудня 2026 року».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 відкрито спрощене провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на доводи викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує про що надав до матеріалів справи відповідний письмовий відзив. Посилається на те, що через ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 №640/20401/21 про забезпечення адміністративного позову він був позбавлений можливості вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання умов договору про організацію перевезень пасажирів, внаслідок чого не може вважати здійснення перевезень Позивачем без порушень умов укладених договорів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
Між приватним підприємством «Універсал-Транс» та Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) укладено договори про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування міста Києва, а саме: договір № 96 від 11.12.2020 (автобусний маршрут № 402 «вул. Північна - вул. О. Архипенка») терміном дії до 11.12.2021 та договір № 97 від 11.12.2020 (автобусний маршрут № 191 «вул. Милославська - ст. М «Лісова») терміном дії до 11.12.2021.
Маючи намір на продовження строку дії зазначених договорів позивач звернувся до Департаменту із відповідними листами №40 від 09.09.2021 (договір №96 від 11.12.2020) та №41 від 09.09.2021 (договір №97 від 11.12.2020).
Листом від 11.10.2021 №053-25365 Департамент відмовив позивачу через відсутність підстав для подовження термінів дії вищевказаних договорів.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Нормативним актом, що регулює спірні правовідносини є Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 (надалі - Порядок).
Відповідно до пп.1 п.55 Порядку, організатор зобов'язаний забезпечити за заявою автомобільного перевізника продовження строку дії договору (дозволу), але не більше одного разу і не більше ніж на п'ять років у разі виникнення підстав, визначених абзацом дев'ятим пункту 53 цього Порядку.
Абзацом 9 п.53 Порядку в свою чергу передбачено, що строк дії договору (дозволу) продовжується один раз на п'ять років за рішенням організатора перевезень за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, яку він подає за формою згідно з додатком 7, в якій, зокрема, зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об'єкті конкурсу, наявності вмотивованих підстав вважати зазначеного автомобільного перевізника таким, що здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду без порушення умов укладеного попереднього договору (дозволу).
За змістом абз.абз.2, 3 п.29 Порядку, у разі продовження строку дії договору (дозволу) з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору (дозволу) подає організатору перевезень заяву за формою згідно з додатком 6.
У разі пропуску автомобільним перевізником зазначеного строку визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється за результатами конкурсу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку про те, що підставою для продовження строку дії договору є сукупність наступних обставин:
- договір може бути продовжений не більше одного разу і не більше ніж на п'ять років;
- перевізник, як сторона договору, був визначений переможцем попереднього конкурсу на маршрут та не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору (дозволу) подав організатору перевезень відповідну заяву;
- перевізник здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду без порушення умов укладеного попереднього договору;
- перевізник надав Організатору інформацію про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об'єкті конкурсу.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач, керуючись зазначеними нормами, у визначений строк - 09.09.2021, подав відповідачу супровідним листом за вих.№40 від 09.09.2021 «Про продовження строку дії договору» (договору № 96 від 11.12.2020) визначені Порядком документи, які підтверджують інвестування коштів в більш новий та комфортабельний рухомий склад, зокрема: заяву про продовження строку дії договору (Додаток 6 до Порядку), анкету до заяви про продовження строку дії договору (Додаток 4 Порядку), Відомості про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті (Додаток 2 до Порядку), Відомості про додаткові умови обслуговування маршруту (Додаток 3 до Порядку), Відомості щодо інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів (Додаток 7 до Порядку), копію договору фінансового лізингу з додатками №№ 1, 2, 3 до договору, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію тимчасового реєстраційного талону, копію сертифіката відповідності заводу-виробника.
Супровідним листом за вих.№41 від 09.09.2021 «Про продовження строку дії договору» (договору № 97 від 11.12.2020) позивачем надано аналогічні за переліком і за змістом документи.
29 жовтня 2021 року Позивач отримав засобами поштового зв'язку рішення Відповідача від 11 жовтня 2021 року, оформлене листом № 053-25965, в якому Відповідач повідомив Позивача про те, що Департамент не може вважати, що автомобільний перевізник ПП «Універсал-Транс» здійснював перевезення за вищевказаними маршрутами протягом попереднього періоду без порушення умов укладених попередніх договорів від 11.12.2020 № 96 та від 11.12.2020 № 97, посилаючись на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 у справі № 640/20401/21, якою вжито заходи забезпечення позову та заборонено Відповідачу вчиняти дії направлені на проведення перевірок виконання умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування міста Києва, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури.
Крім того Відповідач мотивував своє рішення тим, що у Департаменту відсутня можливість перевірити виконання інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались на об'єктах конкурсу відповідно до вказаної вище ухвали суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє наведені доводи відповідача, виходячи із наступного.
Як вбачається з наданих Позивачем копій договорів №№ 96, 97 датою укладання яких є 11 грудня 2020, Позивач розпочав перевезення пасажирів з 11 грудня 2020 року, що відповідачем не заперечується та відповідає вимогам п.8.1 договорів, відповідно до яких договір діє з моменту його підписання.
При цьому, як можна дійти висновку зі змісту наведених вище норм п.29, абз.9 п.53 Порядку, оскільки заява на продовження строку дії договору має бути подана не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору (11.12.2021), а однією з умов для продовження строку дії договору є відсутність порушень умов укладеного договору протягом попереднього періоду, то визначений законодавством проміжок часу «протягом попереднього періоду» розпочинається з дати укладення договору та закінчується днем подання перевізником заяви про продовження строку дії договору.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 55 Порядку, у разі наявності фактів порушення умов договору Організатор надсилає перевізникові попередження про недопущення порушення умов договору. Спосіб надсилання Організатором таких попереджень, визначено пунктом 4.17 Договорів.
За змістом п.4.2. Договорів організатор має право здійснювати чергові та позачергові перевірки дотримання умов договору.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом періоду дії договорів представниками Відповідача проводились чергові перевірки виконання умов договорів, зокрема і договорів №№ 96, 97 від 11.12.2020, що підтверджується листами Відповідача від 19.02.2021 №053-2419 та від 18.06.2021 053-18689, якими Позивача було повідомлено про проведення чергових перевірок щодо виконання умов договорів, зокрема на маршрутах №402 та №191.
Зміст відзиву та додані до нього документи свідчать на користь того, що за результатами вказаних перевірок будь-яких порушень виявлено не було, попереджень про недопущення порушення умов договорів стосовно Позивача не виносилось.
Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи листа відповідача від 30.11.2021 №053-28941, перевірки дотримання умов договору від 11.12.2020 №96 на міському автобусному маршруті загального користування №402 проведені 02.03.2021 та 12.07.2021. Впродовж строку дії вищевказаного договору автомобільному перевізнику ПП «Універсал-Транс» не направлялись листи-попередження про недопущення порушень умов договору.
Аналогічний за змістом лист Департаменту від 30.11.2021 №053-28942 щодо договору №97 від 11.12.2020 (маршрут 191) також долучено позивачем до матеріалів справи.
Посилання відповідача у наданому відзиві на те, що на гарячу лінію « 1551» надходять численні скарги громадян на невиконання позивачем умов договорів про організацію перевезень, судом відхиляються, адже з дати скасування ухвали про забезпечення позову постановою ШААС від 03.11.2021 №640/20401/21 по дату закінчення договорів - 11.12.2021 відповідачем не надано жодного доказу порушення позивачем умов таких договорів. Попередніми перевірками, як зазначено вище, будь-яких порушень умов договорів зі сторони позивача відповідачем не встановлено.
При цьому, на переконання суду, суб'єктивна незгода скаржників на гарячу лінію « 1551» без підтвердження / спростування їх доводів не є належним і допустимим доказом порушення позивачем умов договорів перевезення №№96, 97.
Суд також критично ставиться до посилань відповідача, як на підставу для відмови позивачу у продовженні строку дії договорів, на те, що у Департаменту відсутня можливість перевірити виконання інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались на об'єктах конкурсу відповідно до ухвали суду про забезпечення позову, адже даною ухвалою відповідачу не було заборонено вчиняти такі дії, тобто не було заборонено перевіряти документи, що подаються позивачем для продовження договорів, які (документи) визначені Порядком.
За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність відмови Департаменту у продовженні позивачу строку дії договорів №№96, 97, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що принцип «належного урядування» має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу «належного урядування» забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип «належного урядування» підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії», п. 38).
Частинами 1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням сталої судової практики ЄСПЛ, свідчить на користь того, що виключно внаслідок неправомірних та необґрунтованих дій Департаменту, які полягали у складенні необґрунтованої відмови позивачу в продовженні строку договорів, позивач відповідно був позбавлений гарантованого права на вільне володіння власним майном, при цьому не вчиняючи жодних протиправних дій по відношенню до органу місцевого самоврядування.
На переконання суду, вказана помилка Департаменту має бути виправлена, незважаючи на доводи про недопустимість судового втручання в дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд вважає, що в рамках спірних правовідносин відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, суд вважає за виправдане застосувати єдино дієвий спосіб захисту у формі зобов'язання Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти за заявою приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року рішення про продовження на п'ять років року дії договорів №№ 96, 97 від 11.12.2020 р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва та викласти пункт 8.1. цих договорів у наступній редакції: «Договір діє з моменту його підписання до 11 грудня 2026 року», внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
При цьому, суд не вважає за виправдане та правильне застосовувати спосіб захисту порушеного права у формі зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивача про продовження строку дії договорів, оскільки позивач в розумінні наведеної вище практики ЄСПЛ має право на справедливі очікування та не має нести будь-яких негативних наслідків у формі втрати часу та коштів під час повторного розгляду документів Департаментом, оскільки в такому випадку захист порушених прав позивача є ілюзорним, а суд в такому випадку буде сприяти суб'єкту владних повноважень в отриманні вигоди від своїх неправомірних дій.
Суд приймає до уваги те, що позивачем відповідачу надано всі передбачені Порядком документи для продовження строку дії договорів, які визначені Порядком, а за час розгляду справи відповідач не надав до матеріалів справи жодного доказу на користь того, що подані позивачем документи є неналежно оформленими або містять недостовірні відомості.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 11 жовтня 2021 року №053-25965, про відмову в продовженні строку дії договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування міста Києва № 96 від 11.12.2020, № 97 від 11.12.2020 за заявами приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року.
3. Зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти за заявою приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року рішення про продовження на п'ять років дії договору № 96 від 11.12.2020 р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва та викласти пункт 8.1. цього договору у наступній редакції: «Договір діє з моменту його підписання до 11 грудня 2026 року».
4. Зобов'язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти за заявою приватного підприємства «Універсал-Транс» від 09 вересня 2021 року рішення про продовження на п'ять років дії договору № 97 від 11.12.2020 р. про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва та викласти пункт 8.1. цього договору у наступній редакції: «Договір діє з моменту його підписання до 11 грудня 2026 року».
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Транс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УНІВЕРСАЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30056005, адреса: 02230, місто Київ, вул.Деснянська (Деснянський р-н), будинок 24-Б).
ДЕПАРТАМЕНТ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37405284, адреса: 01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6).
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович