ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
19 січня 2022 року м. Київ № 640/39238/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та у відмові перерахунку та виплаті пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 23.07.2021 № 222/4/167/239/455 з 01.04.2019 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум та перерахунок і виплату пенсії призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 23.07.2021 № 222/4/167/239/455.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині другій статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
У позовній заяві позивач зазначає, що він скористався правом досудового врегулювання спору та 29.07.2021 звернувся із заявою до відповідача щодо перерахунку пенсії, тому на думку позивача, він звернувся до суду у строк передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що ним не пропущено строк звернення до суду виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині другій статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, позивачем, звернувшись до суду у грудні 2021 року з позовними вимогами щодо перерахунку пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та перерахунку пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, пропущено строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачу необхідно у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше сплачених сум; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у відмові перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з урахуванням раніше сплачених сум.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.А. Бояринцева