Рішення від 18.01.2022 по справі 640/11147/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року м. Київ № 640/11147/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

провизнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:

скасувати незаконні рішення начальника Бердянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУПФУ в Запорізькій області викладені у повідомленнях № 1783-11798/-02/8-0800/20 від 16 березня 2020 року і № 2081-2316/К-02/8-0800/20 від 24.03.2020 року якими відмовлено в проведені перерахунку пенсії позивача за вислугу років;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії позивача за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 25 лютого 2020 року № 21-75зп без обмеження її максимального розміру. Перерахунок пенсії, відповідно ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, здійснити з 01.03.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову позивачу в перерахунку пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

17 червня 2020 року Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволені.

Одночасно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до суду копію пенсійної справи позивача.

Відзив обґрунтовано тим, що пенсія позивачу розрахована із дотриманням норм чинного законодавства. З урахуванням положень Закону України «Про прокуратуру», зменшення відсоткового значення, обмеження максимальним розміром є належним заходом при перерахунку пенсії за вислугу років. Наголошено на відсутності права здійснювати перерахунок на підставі довідки Офісу Генерального прокурора, наданої позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.

На звернення позивача 25.02.2020 року Офісом Генерального прокурора йому надано довідку № 21- 75зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

З метою реалізації свого права на перерахунок пенсії, позивач неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років. До заяви додано зазначену довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення).

ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 16.03.2020 року за № 1783-1798/К-02/8-0800/20 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років.

Також листом ГУ ПФУ в Запорізькій області № 2081-2316/К-02/8-0800/20 від 24.03.2020 року позивача повідомлено, що повну відповідь з його питання про перерахунок пенсії, викладено в листі від 16.03.2020 року за № 1783-1798/К-02/8-0800/20.

Незгода з вказаним рішенням обумовила позивача на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Приписами ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» N 1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції чинній станом на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі якого частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ втратила чинність.

Порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII), умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, відповідні положення втратили чинність 13 грудня 2019 року.

Приписами ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 13 грудня 2019 року);

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, з 13.12.2019 року, тобто з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019, у Законі України «Про прокуратуру» №1697-VII відсутня вимога про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

При цьому, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури з 13.12.2019 року є підвищення заробітної плати відповідної категорії працівників.

З огляду на наведені положення законодавства, реалізація позивачем наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної йому пенсії за вислугою років має бути здійснена відповідачем за дотримання таких вимог, як звернення до управління пенсійного фонду з відповідною заявою встановленого зразка та подання документів, підтверджуючими розмір заробітної плати за відповідною посадою.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем отримано довідку Офісу Генерального прокурора від 25.02.2020 року № № 21- 75зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 06.09.2017 року, що враховується для перерахунку пенсій. Остання складена уповноваженим органом, містить обов'язкові реквізити: дату та вихідний номер, підписана уповноваженими посадовими особами.

Таким чином, суд робить висновок, що надання позивачем до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяви про перерахунок пенсії разом з довідкою Офісу Генерального прокурора від 25.02.2020 року № № 21- 75зп є підставою для перерахунку пенсії позивача, однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки.

Тобто, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.

Щодо посилання відповідача на Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, суд зазначає, що ним визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Поряд з цим, суд зазначає, що з урахуванням дат винесення рішень Конституційним Судом України, а саме: рішення від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 року № 6-р/2020, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу має бути проведений з врахуванням двох довідок про розмір суддівської винагороди.

Таким чином, довідка Офісу Генерального прокурора від 25.02.2020 року № № 21- 75зп не позбавляє позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі такої довідки.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Також Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

Реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

Окрім цього, суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.09.2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 25.02.2020 року № № 21- 75зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви позивача та довідки Офісу Генерального прокурора від 10.07.2020 року № 21- 1396зп, а тому відмова відповідача, яка знайшла своє відображення у листі 1783-11798/-02/8-0800/20 від 16 березня 2020 року є протиправною, у зв'язку з чим, суд приходить до переконання про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладене в листі №1783-11798/-02/8-0800/20 від 16 березня 2020 року, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.

При цьому, у задоволені вимогв позивача в частині скасування рішення начальника Бердянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУПФУ в Запорізькій області викладені у повідомленнях № 2081-2316/К-02/8-0800/20 від 24.03.2020 року, суд відмовляє, оскільки вказане рішення в силу КАСУ не є рішенням суб'єкта владних повноважень та має інформативний характер.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У той же час, вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцятимісячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Отже, на момент розгляду даної справи, а також на час звернення із заявою до відповідача, законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України № 1697-VII.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовну вимогу позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії позивача за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 25 лютого 2020 року № 21-75зп без обмеження її максимального розміру, з 01.03.2020 року, задовольнити у спосіб зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 25 лютого 2020 року № 21-75зп, та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

У той же час, щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунок пенсії та чи підлягає зазначена пенсія перерахунку без обмеження її граничного розміру, суд зазначає наступне.

Так, ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду у цій справі не існувало.

Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

З урахуванням вищезазначеного адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладене в листі №1783-11798/-02/8-0800/20 від 16 березня 2020 року, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 25 лютого 2020 року № 21-75зп, та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко

Попередній документ
103397622
Наступний документ
103397624
Інформація про рішення:
№ рішення: 103397623
№ справи: 640/11147/20
Дата рішення: 18.01.2022
Дата публікації: 21.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.05.2020)
Дата надходження: 21.05.2020
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії