ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 січня 2022 року м. Київ № 640/33481/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300) стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів;
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300) вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів на картковий рахунок позивача.
Ухвалою суду від 24.11.2021 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Підставою для залишення позовної заяви без руху стало невідповідність позовної заяви вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме не подано заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в підтвердження наявності поважних причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 24.11.2021 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, в обґрунтування якої зазначив, що про невідповідність розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня законодавчим актам дізнався лише із засобів масової інформації. Позивач також зазначив, що він немає юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, є діючим офіцером Збройних Сил України у зв'язку з чим не міг знати, що його права порушуються, тобто, що розмір виплат не відповідає вимогам законодавства, а компетентні органи з цього приводу його не інформували.
Дослідивши наявні матеріали у справі, а також подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду.
В даному випадку, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом за період 2017-2019 роки слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
В той же час, до суду ОСОБА_1 звернувся лише 18.11.2021, тобто з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є недоведеними, а відтак неповажними.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.
Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко