ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 січня 2022 року м. Київ № 640/7745/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної служби України з надзвичайних ситуацій
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати протокол № 7 засідання комісії з призначення грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови у виплаті на користь ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі захворювання та інвалідності 1 групи, пов'язаних з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ЄДРПОУ 38516849, адреса: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а) провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 (РОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у разі захворювання та інвалідності 1 групи її чоловіка ОСОБА_2 , полковника внутрішньої служби у відставці, пов'язаних з виконанням ним службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 917280 (дев'ятсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про пожежну безпеку» ( в ред. від 17.12.1993 року), який діяв на момент звільнення полковника ОСОБА_2 у відставку у 1998 році, державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та здійснює державний пожежний нагляд. Законом N 1181-IV від 18.09.2003 вказана норма була змінена - державна пожежна охорона увійшла до системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 27 січня 2003 року Указом Президента України № 43/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій», органи та підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС України та передані до складу Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав того, що ОСОБА_2 службу цивільного захисту не проходив, на момент звільнення за своїм правовим статусом належав до кола осіб, правовідносини з якими регулювалися нормами спеціального законодавства , яке регулювало порядок проходження особами служби в органах внутрішніх справ.
Отже, за посиланнями відповідача, чинне законодавство розмежовує «службу цивільного захисту» та «службу в органах внутрішніх справ» як два самостійних види публічної служби.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Судом встановлено, сторонами не заперечується, полковник внутрішньої служби ОСОБА_2 проходив службу в державній пожежній охороні органів внутрішніх справ на посадах рядового, середнього та старшого начальницького складу з 01.10.1960 року до 18.07.1998 року.
28 липня 1998 року ОСОБА_2 у спеціальному званні «полковник внутрішньої служби» був звільнений з посаді начальника Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України, у відставку за п. 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що підтверджується наказом МВС України № 334 о/с від 28 липня 1998 року та довідкою Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 21.09.2018 року № 22/1/2-П-2058.
Під час проходження служби в державній пожежній охороні ОСОБА_2 знаходився у відрядженні по виконанню завдань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Мав посвідчення серії НОМЕР_2 від 15 березня 1993 року учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-7 роках.
21 вересня 2018 року у зв'язку з погіршенням стану здоров'я Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України видав направлення голові МСЕК, яким просив оглянути ОСОБА_2 та у разі встановлення групи інвалідності просив довідку МСЕК про наявність групи інвалідності направити до відділу забезпечення соціальних виплат Департаменту фінансово-облікової політики ВМС України, що підтверджується Направленнями на медико-соціальну експертну комісію від 21 вересня 2018 року.
21 вересня 2018 року Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України видав направлення голові МСЕК, яким просив встановити ступінь втрати професійної працездатності у процентному відношенні ОСОБА_2 для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
Згідно Постанови Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 20 вересня 2018 року встановлено: захворювання колишнього співробітника ОВС ОСОБА_2 , 1943 р., так, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Підстава: протокол засідання ЦВЛК МВС України від 20 вересня 2018 року №30/ч.
Відповідно витягу з протоколу № 1943 засідань Центральної лікарсько-експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 29 листопада 2018 року встановлено, що захворювання полковника у відставці ОСОБА_2 : так, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною комісією до довідки серії АВ № 0963476, ОСОБА_2 пройшов огляд 15.11.2018 року та йому встановлена 1 група інвалідності з 12.11.2018 року, довічно. Причина інвалідності - захворювання, пов'язане з виконання службових обов'язків з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0014259, станом на дату огляду 15.11.2018 року ОСОБА_2 мав ступінь втрати професійної працездатності на 90%. Причина втрати - захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_2 подав заяву до Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо виплати належної йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 року№ 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення , захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 04 грудня 2018 року серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04 грудня 2018 року складено відповідний актовий запис №19979.
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 13.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною М.О., все майно, де б воно не було і з чого воно не складалось і, взагалі, все те, що буде належати на день смерті і на що матиме право за законом, в тому числі будь-яке нерухоме майно, рухоме майно, в тому числі грошові кошти у будь-якій валюті та формі, цінні папери, заповідано ОСОБА_1 .
У відповідності до пункту 9 витягу з протоколу засідання комісії з призначення одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового начальницького складу служби цивільного захисту від 14 грудня 2018 року №7 вирішено відмовити у виплаті одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №908, інваліду І групи ОСОБА_2 , якого звільнено з органів внутрішніх справ 28 липня 1998 року.
Зазначено, з питання виплати зазначеної допомоги звертатися до Міністерства внутрішніх справ України.
Позивач, як спадкоємиця ОСОБА_2 , не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулась з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог статті 118 Кодексу цивільного захисту України, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.07.2007 № 908, якою затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок №908).
При цьому, пунктом 2 вказаної постанови від 11.07.2007 №908 Кабінет Міністрів України визначив, що виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі, згідно з цією постановою буде здійснювати Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, грошова допомога виплачується у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Згідно з пунктом 5 Порядку №908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
В свою чергу, підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання (п.6 Порядку №908).
Таким чином, порядок №908 поширюється на правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Отже, Державна служба з надзвичайних ситуацій на підставі норм Порядку №908 та статті 118 Кодексу цивільного захисту України уповноважена здійснювати виплату одноразової грошової допомоги лише у разі інвалідності особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
З матеріалів справи вбачається, полковник внутрішньої служби ОСОБА_2 проходив службу в державній пожежній охороні органів внутрішніх справ на посадах рядового, середнього та старшого начальницького складу з 01.10.1960 року до 18.07.1998 року.
28 липня 1998 року ОСОБА_2 у спеціальному званні «полковник внутрішньої служби» був звільнений з посаді начальника Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України, у відставку за п. 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що підтверджується наказом МВС України № 334 о/с від 28 липня 1998 року та довідкою Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України від 21.09.2018 року № 22/1/2-П-2058.
Відповідно до статті 16 Закону України від 17.12.1993 № 3745-XII "Про пожежну безпеку" (в редакції, чинній на момент проходження позивачем служби) (далі - Закон № 3745-XII) державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.
Порядок та умови проходження служби в державній пожежній охороні регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (стаття 20 Закон №3745-XII).
Згідно з статтею 17 Закону № 3745-XII особовий склад державної пожежної охорони поділяється на рядовий та начальницький. Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.
Таким чином, в період проходження позивачем служби в державній пожежній охороні органів внутрішніх справ, Державна пожежна охорона входила до системи Міністерства внутрішніх справ України, а порядок проходження служби регламентувався Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Як зазначалось, останнім місцем служби позивача була служба в органах внутрішніх справ, оскільки Державна пожежна охорона входила до системи Міністерства внутрішніх справ України.
Крім того, при звільненні зі служби позивач відповідно до статті 17 Закону № 3745-XII мав військове звання - полковник внутрішньої служби.
З системного аналізу вищевикладеного вбачається висновок щодо не поширення на вказані правовідносини норм статті 118 Кодексу цивільного захисту та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 11.07.2007 №908, оскільки правовідносини щодо правонаступництва та виведення підрозділів Державної пожежної охорони зі складу МВС України, на які посилається позивач в позовній заяві, виникли вже після звільнення ОСОБА_2 зі служби, з огляду на що, статусу начальницького складу цивільного захисту ОСОБА_2 не набув.
В той же час, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до абзаців другого - третього пункту 15розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок № 850).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Абзацом другим пункту 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із абзацом першим підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі становлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Пунктом сьомим Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно із пунктами 8 - 9 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм Порядку № 850 вказує, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності особі начальницького складу органів внутрішніх справ має бути подана такою особою за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ.
Таким чином, як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а тому органом, який повинен приймати рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги є Міністерство внутрішніх справ України, а не Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у встановлений спосіб, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян