ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 січня 2022 року м. Київ № 640/32786/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фінансово-економічного управління Служби безпеки України, у якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії Служби безпеки України Фінансово-економічного управління, щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та ОСОБА_1 як заявнику, оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, за посадою відповідною або аналогічною останній штатній посаді ОСОБА_1 - оперуповноваженого особого відділу КДБ СРСР по 60 корпусу ППО 8 окремої армії ППО, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії;
- зобов'язати Службу безпеки України Фінансово-економічне управління надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), як заявнику, оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, за посадою відповідною або аналогічною його останній штатній посаді ОСОБА_1 - оперуповноваженого особого відділу КДБ СРСР по 60 корпусу ППО 8 окремої армії ППО, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", для здійснення обчислення перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Фінансово-економічного управління Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Малопідвальна, 16) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано Фінансово-економічне управління Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Малопідвальна, 16) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Фінансово-економічного управління Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Малопідвальна, 16) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
На адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Глущенка В.В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 450,00 грн. та судового збору.
Представник відповідача заперечив проти розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з підстав неспівмірності складності справи з розміром витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.
При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Представником позивача адвокатом Глущенко В.В. заявлені до відшкодування витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою, отриманою позивачем від адвоката в рамках адміністративної справи № 640/32786/20 у суді в розмірі 13 450,00 грн.
Дослідивши матеріали справи та докази, додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.
Так, 18.10.2020 між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Глущенко Віктором Вікторовичем (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги б/н.
Згідно з додатком № 1 сторони узгодили кошторис (договірну ціну) до договору про надання правничої допомоги від 18.10.2020, згідно з яким загальна сума кошторису складає 21 400 грн.
Згідно довідки від 20.12.2020 б/н позивачем проведено оплату за послуги правової допомоги у розмірі 13 450,00 гривень.
Відповідно до акту наданих послуг від 20.12.2020, адвокатом Глущенко В.В. надавалися наступні послуги:
- правова консультація: інтерв'ювання клієнта (перша бесіда); визначення правової позиції та першочергових заходів для захисту інтересів клієнта - 1,5 години (450,00 грн.);
- моніторинг судових рішень. Визначення судової практики застосування правових нор и для визначення правової позиції - 3 години (2100,00 грн.);
- підготовка адвокатського запиту до Служби безпеки України, предметом якою є отримання відомостей щодо періоду/стажу військової служби Клієнта; з'ясування обставин та отримання підтвердження проведення перерахунку пенсії - 1 година (1000,00 грн.);
- виготовлення та подання адвокатського запиту до Служби безпеки України - 1 година (300,00 грн.);
- підготовка адвокатського запиту до Пенсійного фонду України, предметом якого є отримання відомостей щодо розміру пенсії військовослужбовця; підстав проведення розрахунків та обставин нарахування і виплат пенсії військовослужбовцю, за вислугу років, за весь період перебування на обліку в ПФУ військового пенсіонера - 1 година (1000,00 грн.);
- виготовлення та подання адвокатського запиту до відділу Пенсійного фонду України - 1 година (300,00 грн.);
- підготовка в інтересах клієнта заяви до Служби безпеки України предметом якої є отримання відомостей щодо грошового забезпечення, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на 05.03.2019 за посадою відповідною або аналогічною останній штатній посаді з якої звільнено військовослужбовця за вислугою років - 1 година (1000,00 грн.);
- виготовлення та подання заяви щодо грошового забезпечення до Служби безпеки України - 1 година (300,00 грн.);
- підготовка позовних матеріалів для суду (позовна заява) - 3 години (6000,00 грн.);
- виготовлення та комплектування позовних матеріалів для суду та відповідачу - 1 година (500,00 грн.);
- подання адвокатом позовних матеріалів до суду - 1 година (500,00 грн.).
Вищевказані обставини, на думку представника позивача, обґрунтовують наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 13 450,00 грн. правової допомоги.
Суд вказує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На переконання суду, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 13 450 гривень є досить завищеними.
Так, суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Також, слід наголосити й на наявності значної судової практики з приводу подібних правовідносин, оскільки ця категорія справ є непоодинокою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited" проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 13 450,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Таким чином, урахуванням принципів розумності та співмірності заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу підлягає зменшенню до 4 000,00 грн.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX установлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень.
Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 грн.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2522,40 грн., що підтверджується квитанцією №54854 від 20.12.2020.
Таким чином, документально підтверджений розмір судових витрати, понесених позивачем під час розгляду адміністративної справи №640/32786/20 становить 2522,40 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 присуджено на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Водночас питання повернення позивачеві сплаченого судового збору у розмірі 1614,40 судом під час ухвалення рішення від 03.12.2021 вирішено не було.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глущенко В.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору задовольнити частково.
2. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 000,00 (чотири тисячі) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фінансово-економічного управління Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Малопідвальна, 16).
3. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1614,40 (одна тисяча шістсот чотирнадцять гривень сорок копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фінансово-економічного управління Служби безпеки України (ідентифікаційний код: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Малопідвальна, 16).
4. У задоволенні розподілу решти суми відмовити.
Додаткове судове рішення, згідно з частиною 5 статті 252 КАС України може бути оскаржене. Строк на оскарження додаткового судового рішення, за змістом частини 1 статті 295 КАС України, становить тридцять днів з дня його проголошення із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Суддя Т.П. Балась