ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 січня 2022 року м. Київ № 640/26828/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Комунального підприємства «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради
до Антимонопольного комітету України
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Форсервіс ЮА Сейлз»
про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування шкоди
Комунальне підприємство «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №19470-р/пк-пз від 28 серпня 2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Форсервіс ЮА Сейлз».
В подальшому, представником відповідача подано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, вмотивоване тим, що предметом спору в даній справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.08.2021 №19470-р/пк-пз. Таким чином спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Очікувана вартість закупівлі становить 820 000, 00 грн. Тобто, закупівля, а отже і справа, становить значний суспільний інтерес, має вагоме значення для сторін у справі.
Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін відповідачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко