ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2022 року м. Київ № 640/724/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області та Державної судової адміністрації України щодо несвоєчасної виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.;
- зобов'язати нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області та Державної судової адміністрації України суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2021 по 29.12.2021 (з урахуванням індексації).
Вказаний позов в електронній формі сформований та поданий до суду з використанням системи «Електронний суд».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у силу норми ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви, що оформлена у письмовій формі, додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При цьому, згідно з нормами ч. 7 і 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 9 зазначеної статті Кодексу, у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Так, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету (п. 29 розд. ІІІ зазначеного Положення).
Дослідивши зміст поданого електронного позову та оглянувши надіслані разом із ним копії документів, що скріплені електронним підписом позивача, суддя встановив, що всупереч вимог ч. 9 ст. 44 КАС України позивач не подав до суду докази надсилання ним листом з описом вкладення на поштову адресу другого відповідача (а саме Територіального управління Державної судової адміністрації) копії позовної заяви разом з додатками.
Водночас за даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» інформація про надсилання позивачем до електронного кабінету вказаного відповідача копії позову також відсутня.
Крім того, суддя звертає увагу позивача на зміст норми ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви обов'язково додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, нормами абз. 2 ч. 3, ч. 7 ст. 6 Закону № 3674-VІ визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів;
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2 481 гривень.
Суддею встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме про визнання протиправними дій кожного із двох відповідачів. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №1082-ІХ сума судового збору, яку мав сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 984,80 грн. (тобто, 992,40 грн. х 2).
Разом з тим, позивач не було додано до матеріалів позову жодні документальні докази (як то платіжного документу) про сплату ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Натомість позивач у тексті позовної заяви, посилаючись на зміст п. 1 ч. 4 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що його в силу наведеної норми закону звільнено від сплати судового бору за подання цього позову до суду.
Надаючи оцінку наведеній позиції позивача суддя зазначає наступне. Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст. 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу.
При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Наведене у сукупності дає судді підстави для висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ (в усіх судових інстанціях).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 44, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: доказів надіслання позивачем листом з описом вкладення на поштову адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області копії позовної заяви з додатками; оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 984,80 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу п?ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок