ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
17 січня 2022 року м. Київ № 640/37897/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за зверненням Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 13.12.2021 у ВП № 65598063, № 65566550, № 65567480, № 65609650, № 65597754, № 65609560, № 65581966, № 65566240, № 65581749, № 65566415, № 65583001, № 65582479, № 65582810, № 65582307, № 65581173, № 65580989, №65581383, № 65565952, № 65309346, № 65581572, від17.12.2021 у ВП № 67556140, № 67556637.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі.
У подальшому через канцелярію суду надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому до набрання законної сили рішенням по суті просить:
- зупинити стягнення на підставі постанов про накладення штрафу від 13.12.2021 у ВП № 65598063, № 65566550, № 65567480, № 65609650, № 65597754, № 65609560, № 65581966, № 65566240, № 65581749, № 65566415, № 65583001, № 65582479, № 65582810, № 65582307, № 65581173, № 65580989, №65581383, № 65565952, № 65309346, № 65581572, від 17.12.2021 у ВП № 67556140, № 67556637.
Подана заява вмотивована істотним ускладненням або унеможливленням виконання рішення у даній справі, а також обставинами, які вже призводять до порушення прав позивача у вигляді накладення арешту на грошові кошти на рахунках у банках.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
Необхідно зазначити, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Серед наданих позивачем доказів, окрім постанов про накладення штрафів від 13.12.2021 у ВП № 65598063, № 65566550, № 65567480, № 65609650, № 65597754, № 5609560, № 65581966, № 65566240, № 65581749, № 65566415, № 65583001, № 65582479, № 65582810, № 65582307, № 65581173, № 65580989, №65581383, № 65565952, № 65309346, № 65581572, від 17.12.2021 у ВП № 67556140, № 67556637, постанови про відкриття виконавчих проваджень на їх підставі та постанова від 28.12.2021 у ВП № 67900881, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» в межах загальної суми стягнення.
Таким чином, оскаржувані позивачем постанови, як самостійні виконавчі документи, наразі призвели до виникнення перешкод у розпорядженні власним майном позивача - грошовими коштами на рахунках, відкритих у банках.
Створення таких перешкод є справедливим та виправданим заходом примусового виконання, зокрема, стягнення узгодженого розміру штрафних санкцій. Водночас, оскільки такі санкції є предметом судового розгляду, при цьому, заходи примусового виконання таких штрафів продовжують створювати перешкоди в розпорядженні майном позивача, існує реальна імовірність заподіяння шкоди правам особи, а в разі подальшого примусового виконання та стягнення таких коштів - необхідності додаткового звернення до суду з метою поновлення таких прав.
У контексті інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Досліджуючи співмірність заявлених до вжиття заходів забезпечення позову із можливими негативними наслідками, суд звертає увагу на тому, що стягнення на підставі оскаржуваних постанов буде можливим у разі відмови в задоволенні позовних вимог, тобто, зміст виконавчих документів та можливість їх реалізації не змінюється, а лише відстрочується заявленими позивачем заходами.
Резюмуючи викладене та зважаючи на втручання відповідачем у реалізацію прав позивача, що безумовно визнаватиметься порушенням прав останнього, у разі задоволення позовних вимог, звертаючи увагу на високу імовірність ускладнення виконання такого рішення суду, з однієї сторони, не убачаючи критичних наслідків у відстроченні виконання постанов про накладення штрафу в межах виконавчих проваджень, у разі відмови в задоволенні позову, - з іншої, баланс наслідків від вирішення питання про забезпечення позову свідчить про доцільність їх застосування.
Відповідно до ч. ч. 4- 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись статтями 150- 154, 156, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2» задовольнити.
2. До набрання законної сили рішенням по суті справи зупинити стягнення на підставі наступних постанов про накладення штрафів:
- від 13.12.2021 у ВП № 65598063;
- від 13.12.2021 у ВП № 65566550;
- від 13.12.2021 у ВП № 65567480;
- від 13.12.2021 у ВП № 65609650;
- від 13.12.2021 у ВП № 65597754;
- від 13.12.2021 у ВП № 65609560;
- від 13.12.2021 у ВП № 65581966;
- від 13.12.2021 у ВП № 65566240;
- від 13.12.2021 у ВП № 65581749;
- від 13.12.2021 у ВП № 65566415;
- від 13.12.2021 у ВП № 65583001;
- від 13.12.2021 у ВП № 65582479;
- від 13.12.2021 у ВП № 65582810;
- від 13.12.2021 у ВП № 65582307;
- від 13.12.2021 у ВП № 65581173;
- від 13.12.2021 у ВП № 65580989;
- від 13.12.2021 у ВП № 65581383;
- від 13.12.2021 у ВП № 65565952;
- від 13.12.2021 у ВП № 65309346;
- від 13.12.2021 у ВП № 65581572;
- від 17.12.2021 у ВП № 67556140;
- від 17.12.2021 у ВП № 67556637.
3. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
4. Дана ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.
Боржник: Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пр-т Повітрофлотський, 76-Б, м. Київ, 03036, код ЄДРПОУ: 35008087).
Стягувач: Приватне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-2» (вул. Народного Ополчення, 26А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ: 04012661).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко