ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 січня 2022 року м. Київ № 640/22031/20
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) з позовом до Державної аудиторської служби України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-05-22-005978-с) за предметом закупівлі ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення законодавства у сфері закупівель (порушення вимог пункту 1 частини другої статті 4 закону та порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону), викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-М-2020-08-06-000039).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновок про результати проведеного моніторингу закупівлі необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог п.п. 8,9 ч.2 ст. 21, п.1 ч.2 ст. 4 Закону № 922.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що допущені позивачем порушення законодавства про публічні закупівлі відповідачем були встановлені правильно, а тому підстав для визнання протиправним та скасування висновку за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі немає.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 06.08.2020 № 222, відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення Про Державну аудиторську службу України від 03 лютого 2016 року № 43, відповідачем було розпочато моніторинг закупівель позивача, покладеного на Департамент фінансового контролю у сфері закупівель забезпечення проведення моніторингу закупівель, зазначених у Переліку цього наказу, а саме: закупівлі позивача ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, оголошення № UA-2O20-O5-22-OO5978-C.
2 вересня 2020 за результатами моніторингу ДАСУ (ідентифікатор моніторингу № UA-M- 2020-08-06-000039) було складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель встановлено порушення вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону, а саме: порушення правил відображення закупівлі річному плані. Також, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства сфері публічних закупівель встановлено порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону, а саме: порушення правил щодо повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Незгода позивача із прийнятим висновком зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону № 922, а саме:
дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, які визначено частиною другою статті 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пункту 3 та пункту 6, частини першої, статті 1 Закону № 922, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет, а електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Статтею 10 Закону №922 визначено порядок оприлюднення інформації про закупівлю.
Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:
оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;
зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень;
оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди;
протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;
інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення;
договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення;
повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін;
звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;
звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Так, в якості порушень норм законодавства в оскаржуваному висновку відповідач зазначив, що на порушення вимог пунктів 8,9 частини другої статті 21 Закону-опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Суд зазначає, що пунктом 1 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 (далі - Наказ № 490) у редакції, чинній на момент розміщення оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-05-22-005978-с (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 1082 від 11.06.2020), затверджено, зокрема, форму оголошення про проведення відкритих торгів: Найменування замовника;Код згідно з ЄДРПОУ замовника; Місцезнаходження замовника.; Контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв'язок з учасниками; Вид предмета закупівлі; Конкретна назва предмета закупівлі; Коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг.; Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг; Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків);Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі; Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); Джерело фінансування закупівлі; Розмір мінімального кроку пониження ціни; Математична формула, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки; Інші критерії, що застосовуватимуться під час оцінки тендерних пропозицій, та їх питома вага (за наявності); Кінцевий строк подання тендерних пропозицій; Розмір забезпечення тендерних пропозиції (якщо замовник вимагає його надати); Вид забезпечення тендерних пропозиції (якщо замовник вимагає його надати); Дата та час розкриття тендерних пропозицій; Дата та час проведення електронного аукціону; Строк, на який укладається рамкова угода; Кількість учасників, з якими буде укладено рамкову угоду.
Формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою (пункт 2 Наказу № 490).
Аналіз вказаного пункту свідчить про те, що форма оголошення відповідно до Наказу №490 не містить обов'язкових полів - мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, а також умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
19.04.2020 року вступила в дію нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», яка в статті 21 передбачає, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
Суд звертає увагу, що оголошення про проведення відкритих торгів формується автоматично, шляхом заповнення полів, тобто замовник має право заповнити інформацію, яка надається йому системою.
В свою чергу, аналіз письмових доказів свідчить про те, що, оголошуючи закупівлю в травні 2020 року, позивач не мав функціональної можливості на майданчику Smart Tender розмістити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, оскільки ДП «ПРОЗОРРО» не передбачало окремих полів для внесення в оголошення інформації про мову, якою мають бути підготовлені тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість твердження позивача про неможливість розміщення інформацію про мови та умови забезпечення в оголошенні про закупівлю через неадаптованість функціоналу системи до чинної редакції ЗУ «Про публічні закупівлі».
Крім того, суд зауважує, що позивачем у Тендерній документації, зокрема: у пункті 7 розділу 1 Тендерної документації на закупівлю зазначено вичерпну інформацію про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції; у пункті 2 розділу 3 Тендерної документації позивачем зазначено вичерпну інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Вказані обставини свідчать про те, що опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів було заповнене позивачем настільки, наскільки технічний функціонал Системи надавав можливість це зробити.
Суд вважає, що позивач, як користувач електронної системи закупівель, не може нести відповідальність у зв'язку із неприведенням цієї системи (електронного майданчика) у відповідність із вимогами ст.21 ЗУ «Про публічні закупівлі» в частині автоматичного формування документів належного змісту (оголошення про проведення відкритих торгів).
Щодо встановленого відповідачем порушення вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» - річний план закупівель UA-P-2020-05-22-004211-C не містить інформації про місцезнаходження Замовника, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у річному плані повинна міститися така інформація: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Нова редакція вказаного Закону набула чинності 19.04.2020 року.
Замовник оприлюднив річний план закупівель № UA-P-2020-05-22-004211-C 22.05.2020, натомість електронний торговельний майданчик SmartTender реалізував відповідну технічну можливість «відображень місцезнаходження Замовника» лише 06.07.2020 (відповідно до листа ЕТМ SmartTender).
Таким чином, відобразити своє місцезнаходження на момент оприлюднення річного плану, позивач не мав технічної можливості, а відтак не може нести відповідальність за виявлене правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна аудиторська служба України не довела та аргументовано не підтвердила допущення порушень позивачем вимог п.8,9 ч.2 ст.21 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в частині повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів) та вимог пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про публічні закупівлі», та враховуючи, що позивачем було виконано всі вимоги чинного законодавства, які реалізовані Системою під час формування оголошення про проведення відкритих торгів, наявні підстави для визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (ідентифікатор моніторингу № UA-М-2020-08-06-000039).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) задовольнити повністю;
2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-05-22-005978-с) за предметом закупівлі ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення законодавства у сфері закупівель (порушення вимог пункту 1 частини другої статті 4 закону та порушення вимог пунктів 8 та 9 частини 2 статті 21 Закону), викладених у висновку (ідентифікатор моніторингу № UA-М-2020-08-06-000039).
3. Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) понесені судові витрати у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 18, код ЄДРПОУ 40479560)
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа