17 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/18354/21
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в сформуванні подання до органів Державної казначейської служби України стосовно повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2665,06 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сформувати подання до органів Державної казначейської служби України щодо повернення позивачу помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 2665,06 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем було відмовлено у поверненні позивачу помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 2665,06 грн.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів придбання нерухомого майна вперше, а Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, так як в Україні відсутня єдина система реєстрації прав на нерухоме майно. Зазначає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачено позивачем зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, а тому кошти мають стягуватися з саме з Державного бюджету України. Також зазначає, що позивачем не дотримана процедура, передбачена пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 щодо звернення із заявою про повернення збору з відповідними документами до органу Державного казначейства України. Крім того, звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2019, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Денисенко О.В., придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу квартири зареєстрований в реєстрі за № 887 (а.с. 13-18).
Під час укладення вказаного договору, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2665,06 грн. (1% вартості квартири), що підтверджується копією квитанції від 23.08.2019 № 140 (а.с. 22).
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вказаного збору. Проте, листом від 13.10.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з недоведеністю обставин придбання житла вперше (а.с. 12).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).
Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», якому кореспондує пункт 15-1 Порядку № 1740, визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Таким чином, з контексту наведених норм слідує висновок про те, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру, вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
При цьому важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.02.2022 у позивача відсутнє інше майно, крім квартири, придбаної на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 41).
Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачем нерухомого майна, як і станом на час розгляду справи в суді, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, суд вважає, що позивачем надано докази про придбання ним житла вперше, які доводять наявність у нього права на звільнення від сплати збору, тому позивач має право на повернення суми сплаченого збору як помилково сплаченого за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що сплачений позивачем збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 2665,06 грн. підлягає поверненню, оскільки, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивач не є платником зазначеного збору.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно абзацу 1 частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 3 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 5 Порядку № 787).
З вищевикладеного вбачається, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, в даному випадку, є Пенсійний фонд України та його територіальні органи, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, передбачено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, до якого звернувся позивач із заявою, також покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України в місті Чернігові Чернігівської області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2665,06 грн.; зобов'язання відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення позивачу суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2665,06 грн.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропущений позивачем строк звернення до суду з позовом, адже предметом судового розгляду у справі є правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка була надана позивачеві у вигляді письмової відповіді від 13.10.2021.
Тому, позивач дізнався про порушення своїх прав лише із отриманням зазначеної відповіді.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 813/1584/17, від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17, від 13.12.2018 у справі № 813/969/17.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України в місті Чернігові Чернігівської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2665,06 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в місті Чернігові Чернігівської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2665,06 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.02.2022.
Суддя В.О. Непочатих