17 лютого 2022 року м.Чернігів Справа № 620/993/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 43649464) про визнання протиправною відмови та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною відмову, оформлену у вигляді листа від 07.12.2021 №К-1887, Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік, у розмірі 5307,00 грн;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради здійснити нарахування щорічної допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру трьох мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради виплату щорічної допомоги ОСОБА_1 до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру трьох мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що дії відповідача, що полягають у відмові виплатити їй разову грошову допомогу до 5 травня, як дружині загиблого ветерана війни, відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є протиправними, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову повністю, також, заявлено клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача, обґрунтоване тим, що Департамент не є належним відповідачем у даній справі, оскільки не проводив позивачу виплату допомоги до 5 травня у 2021 році. Зазначає, що позивач звернулась до відповідача лише 29.11.2021, тобто після 30 вересня відповідного року. В списках членів сімей загиблих, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, які надійшли до Департаменту від Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.04.2021, немає даних позивача.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивачка є членом сім'ї (дружиною) загиблого (померлого) ветерана війни та має право на пільги, встановлені статтею 15 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування і виплату їй разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, встановленої статтею 15 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком (а.с.7-8).
Листом від 07.12.2021 №К-1887 відповідач повідомив позивача про те, що утворені відповідно до законів військові формування, підприємства, установи, організації забезпечують подання органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України, Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах. Разова грошова допомога позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки списки на виплату на ім'я позивача до Департаменту не надходили.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, листом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 22.04.2021 №1450/124/20/01-2021, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», були направлені списки членів сімей загиблих, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги, до Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації (а.с.12).
Листом від 02.12.2021 №01-09/3374 Управління соціального захисту населення Ніжинської районної державної адміністрації повідомило позивача, що 23.04.2021 на його адресу надійшов лист від Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, проте, відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повинно було надіслати дані позивача для виплати до управління соціального захисту населення на території якого знаходиться установа, в якій працює позивач (а.с.13).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті їй спірної допомоги, позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 15 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції від 25.12.1998) було встановлено, щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Проте законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №325), де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема, членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.
Конституційний Суд України у рішенні від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону №3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України та визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи питання про право як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку по зразковій справі №440/2722/20, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З довідки відповідача про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік випливає, що останній не здійснив нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги позивачці, як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, у сумі 966,00 грн, проте, як встановлено судом з 27.02.2020 позивачка набула право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком (а.с.16).
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1-3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 6 Постанови №325 отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби.
Згідно довідки Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 17.02.2022 №2994/124/46-2021 ОСОБА_1 проходить службу в органах внутрішніх справ України, з 11.04.2005 і по теперішній час (а.с.36).
Зважаючи на те, що Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не направило список з даними позивача для виплати одноразової допомоги до управління соціального захисту населення за місцем проходження служби, суд вважає, що помилка державного органу не може бути підставою для обмеження прав позивача у виплаті їй спірної допомоги.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
В прохальній частині позивач визначив суму 5307,00 грн, проте, в цій частині суд відмовляє в задоволенні, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження розміру мінімальної пенсії за віком.
Проаналізувавши вищевикладене, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною відмову, оформлену у вигляді листа від 07.12.2021 №К-1887, відповідача у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову, оформлену у вигляді листа від 07.12.2021 №К-1887, Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій