Справа № 462/7980/20 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.
Провадження № 22-ц/811/2619/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:37
14 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Івасюти М.В.;
адвоката Пащука А.І.- представника відповідача Цикалишина С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 18 червня 2021 року,
У грудні 2020 року Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «Страхова компанія «Брокбізнес» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 90 000 грн. виплаченого страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 2102 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 17 грудня 2018 року між ПрАТ СК "БРОКБІЗНЕС" та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №006-479088/01НТ, предметом якого є страхування автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві власності належить ОСОБА_4 , а володільцем його згідно довіреності від 20 січня 2018 року є ОСОБА_3 - з правом отримання страхового відшкодування. В свою чергу, ОСОБА_3 передав належний йому по довіреності транспортний засіб «Фольксваген» в тимчасове користування відповідачу.
05 травня 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2019 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику, як довіреній особі власника з правом отримання страхового відшкодування, в розмірі 90 000 грн., а відтак до позивача перейшло право, яке виникло у власника, до особи відповідальної за заподіяні збитки.
На клопотання представника відповідача (а.с. 34) ухвалою суду від 08 квітня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ОСОБА_3 (а.с. 48).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» 90 000 грн. відшкодування майнової шкоди та 2 102 грн. сплаченого судового збору (а.с. 65-68).
Дане рішення оскаржив представник відповідача.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Стверджує, що автомобіль «Фольксваген Джетта» на час ДТП був у відповідача в оренді, а «питання хто є відповідальним за транспортний засіб в період оренди визначено умовами договору оренди».
Звертає увагу на те, що випадки, коли страховик має право подати регресний позов до страхувальника чи водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, передбачені у статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені згаданою нормою закону.
Висловлює «сумніви у достовірності проведених ремонтних робіт», вважає, «що вони є завищеними і реальність збитків може бути встановлена лише експертним шляхом», однак «до позовної заяви не долучено жодного висновку експерта щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу» (а.с. 72-77).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77).
Судом встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається учасниками справи (в тому числі - і стороною відповідача/апелянта) те, що:
-17 грудня 2018 року між позивачем, ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, яким було застраховано автосмобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5-7);
-05 травня 2019 року в результаті зіткнення автомобіля «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 мала місце ДТП, в якій згадані автомобілі отримали механічні пошкодження і винним у якій постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2019 року визнано згаданого відповідача (а.с. 10-11);
-01 серпня 2019 року позивачем, ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», було виплачено ОСОБА_3 90 000 грн. страхового відшкодування (а.с. 19).
На твердження самого відповідача (апелянта), на момент ДТП він керував автомобілем «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на правах його оренди, а відтак у нього мав би бути цей договір оренди, однак такого до суду він не подав. Так само, як не подав доказів того, що ним вживалися заходи по витребуванню копії такого договору від ОСОБА_3 , як орендодавця автомобіля (по версії самого апелянта). Відтак, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги стосовно того, що «питання хто є відповідальним за транспортний засіб в період оренди визначено умовами договору оренди», до уваги прийматися не можуть.
Як вбачається з вищезгаданого Договору добровільного страхування наземного транспорту від 17 грудня 2018 року, яким було застраховано автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 , даний договір було укладено між ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ОСОБА_3 на підставі (зокрема) Закону України «Про страхування», посиланням на статтю 27 якого позивач і обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги.
Відтак, доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачем було виконано всі вимоги, які передбачені статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як такі, що не спростовують висновків суду, також до уваги прийматися не можуть.
Позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог було долучено до позовної заяви:
-Повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 12);
-Перелік пошкоджень ТЗ (а.с. 13);
-Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) (а.с. 14);
-Рахунок від 01 липня 2019 року з наведеним у ньому переліком робіт по ремонту автомобіля «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,та використаних при цьому запчастин та матеріалів на загальну суму (без ПДВ) 137 732 грн. 41 коп. (а.с. 15);
-Страховий акт (а.с. 16);
-Розрахунок страхового відшкодування (а.с. 17).
В той же час, апеляційна скарга не містить доводів, розрахунків тощо стосовно того, що саме у вищезазначених документах не відповідає фактичним обставинам справи, є помилковим, неточним чи «завищеним».
Відтак, виходячи з принципу змагальності сторін спору, доводи апеляційної скарги стосовно того, що є «сумніви у достовірності проведених ремонтних робіт», оскільки «вони є завищеними», також до уваги прийматися не можуть.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Залізничного районного суду міста Львова від 18 червня 2021 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 18 лютого 2022 року.
Головуючий: Цяцяк Р. П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.