Справа № 466/3706/21 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 33/811/104/22 Доповідач: Гончарук Л. Я.
16 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Угриновської Ю.В., та захисника ОСОБА_2 - адвоката Судомляк І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Судомляк І.К. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2021 року,
встановив:
цією постановою, провадження у справі про адміністративне правопорушення, за ознаками ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №458035 від 11.04.2021 року, 11.04.2021 року о 14.40 год. на а/д Н-10 19 км Стрий-Чернівці-Мамалига, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, не дотрималась безпечної дистанції та допустила зіткнення з мотоциклом Sky Bike д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.п. 2.3.б, 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
На вказану постанову судді адвокат Судомляк І.К. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та винести нову постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ст.124 КУпАП.
Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.
Як убачається із оскаржуваної постанови провадження по справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
На думку апелянта, суд дійшов необґрунтованого висновку, що ДПТ сталося не з вини ОСОБА_1 , оскільки остання не порушила правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів внаслідок ДТП, а водій ОСОБА_2 розпочав виконувати маневр повороту ліворуч не з крайнього положення на проїзній частині, не переконався у безпеці вказаного маневру не подав сигнал світловими покажчиками лівого повороту та не дав дорогу автомобілю «Меrcedes-Benc GLC 300», який в цей час рухався у попутному напрямку.
Вважає, що висновок експерта є таким, що складений експертом на підставі неоднозначних додаткових вихідних даних, які не можливо жодним чином перевірити, а формула на основі якої фактично виключено порушення ОСОБА_1 ґрунтувалася лише на вихідних даних ОСОБА_1 та її захисника, які нічим не підтверджуються, ніхто за їх недостовірність фактично не несе відповідальність.
Експерт безпідставно вказує про не відповідність дій потерпілого вимогам ПДР України, всупереч поясненням потерпілого, які разом із матеріалами справи надано експерту для проведення експертизи, а також наявному протоколу та схемі ДТП, у яких чітко вказано про недотримання дистанції ОСОБА_1 , що вказує на те, що у будь якому випадку ОСОБА_1 не могла уникнути зіткнення.
Комплекс додаткових вихідних даних наданий ОСОБА_1 є недопустимим, відтак експерт не вправі був покладати такий в основу висновку, а повинен був діяти відповідно по п 4.3 Інструкції.
Таким чином, всі додаткові дані надані ОСОБА_1 були зібрані самостійно без володіння спеціальними знаннями та достовірною інформацією адвокатом, до прикладу щодо наявності чи відсутності знаків, яка наявна лише у компетентних органів, та надається або шляхом направлення адвокатського запиту або шляхом направлення судом матеріалів справи на дооформлення, що викликає сумніви у правильності та об'єктивності як таких даних так і відповідно висновку експерта.
Суд поклав в основу постанови єдиний доказ - висновок експерта. За недопустимості такого доказу з постанови не убачається спростування інших доказів, що доводять вину ОСОБА_1 , а саме схема ДТП, протокол, ті ж фото ДТП, які фактично не змінюють загальної картини причин та наслідків ДТП. Відтак, за відсутності висновку експерта, постанова суду є необґрунтованою, а інші докази наявні у матеріалах справи повністю доводять вину ОСОБА_1 і жодним іншим належним та допустимим, а відтак достатніми доказами не спростовані.
Враховуючи, що такий висновок є недопустимим доказом, а в матеріалах справи наявні достатні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , просить суд врахувати обґрунтування викладених у апеляційній скарзі та скасувати незаконну постанову суду з винесенням нової постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, не дивлячись на сплив строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Заслухавши виступ адвоката Судомляк І.К. на підтримання доводів апеляційної скарги, позицію ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Угриновської Ю.В., які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На переконання апеляційного суду цієї вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально вивчивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
По справі всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини при яких сталася дана дорожня пригода. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено в апеляційній скарзі, не встановлено.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог пунктів 2.3Б, 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху.
Згідно п.2.3 Б Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п.13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
При цьому, суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку, що у діях ОСОБА_1 не вбачається порушень правил дорожнього руху, вказаних у протоколі про адміністративне порушення серії ДПР 18 №458035 від 11.04.2021, оскільки особа, яка складала протокол про скоєння адміністративного правопорушення, всупереч положенням ст.251 КУпАП не зібрала достатніх доказів, які доводять скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ОСОБА_1 .
Окрім цього, у даній справі було призначено судову транспортно-трасологічну та комісійну авто технічну експертизу, згідно висновку якої неможливо в категоричній формі встановити порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, яке їй ставиться у провину, та стверджувати, що її дії знаходились у причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП.
Щодо покликань на порушення експертом порядку отримання вихідних даних, то як встановлено судом, після призначення експертизи в судовому засіданні, експертом було скеровано запит в суд, для надання додаткових даних, необхідних для проведення експертизи, які на вимогу експерта надали кожен з учасників ДТП (а.с.42-44 та 47).
Тому основні доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди із висновком експерта та визнання такого доказу недопустимим, не спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова.
За таких обставин, апеляційний суд вважає постановлене у справі рішення законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Судомляк Ірини Казимирівни - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 17 грудня 2021 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, за ознаками ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук