Справа № 305/2053/21
Закарпатський апеляційний суд
14.02.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/594/21 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.12.2021.
Цією ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2022 - 17 год. 10 хв., з визначенням застави шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн., щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ніжин Чернігівської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , розлученої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати по кожному виклику до слідчого, прокурора, суду у визначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати у разі наявності закордонний паспорт.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_6 заздалегідь домовившись на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи взяти участь в незаконному переправленні групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, тобто діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, у невстановленому досудовим розслідуванням місці погодилась на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи взяти участь в незаконному переправленні групи нелегальних мігрантів через державний кордон України шляхом сприяння їх доставки до м.Рахів Закарпатської області. ОСОБА_6 взяла на себе обов'язки по здійсненні супроводу однієї особи Ісламської Республіки Пакистан, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двох осіб Республіки Індія, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою їх безпосереднього незаконного переправлення через державний кордон України, поза пунктом пропуску.
-2-
На виконання попередньої злочинної домовленості щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_6 , з невстановленого досудовим розслідуванням місця на території м.Києва, 01.12.2021, реалізуючи свій злочинний умисел щодо незаконного переправлення вказаних громадян через державний кордон України, поза пунктами пропуску, надала їм транспортний засіб - взявши автомобіль, який перебував у її безпосередньому користуванні, а саме марки «HYUNDAI», модель «SONATA» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, що належить ТОВ «АТГ-ЕЛІТ» для перевезення. Після чого ОСОБА_6 , діючи у змові разом із ОСОБА_12 , рухатись попередньо визначеним маршрутом, здійснила розпорядження наданням порад і вказівок щодо найбільш зручного маршруту руху до державного кордону особам, які намагались незаконно перетнути державний кордон України, однак в подальшому вищевказані особи 02. 12.2021 були зупинені працівниками прикордонної служби спільно з групою швидкого реагування Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області, на ділянці автомобільної дороги міжнародного значення Н-09 «Мукачево - Рогатин» по вул.Миру, поблизу будинку №248 в м.Рахів Закарпатської області.
Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення 02.12.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071140000351, правова кваліфікація ч.2 ст.332 КК України.
03.12.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Необхідність застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої їй підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, а також наявність ризиків її не належної процесуальної поведінки. Враховуючи вищенаведене, з метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на неї обов'язків, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі, захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати їй більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Слідчий суддя безпідставно не врахував те, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра є абсолютно не обґрунтованою та не доводиться жодними належними доказами. Вказує на те, що ОСОБА_6 надає послуги з перевезення, що підтверджується тим, що вона зареєстрована у мобільному додатку Уклон, і у день події вона виконувала свою роботу та не була обізнана про те, що особи, яких вона перевозила мали намір незаконно перетнути лінію державного кордону України з Румунією. Окрім того, доправляючи пасажирів до
-3-
місця призначення вона не знала, що це знаходься в околиці кордону. Захисник вважає, що жоден з доказів наданий органом досудового розслідування не доводить факт причетності ОСОБА_6 до незаконного переправлення осіб через державний кордон України. На його думку, безпідставним є і посилання слідчого у клопотанні та слідчого судді в ухвалі на наявність та доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м.Києві, а тому ризик того, що вона може ухилятися від слідства та суду виключено. Окрім того, ОСОБА_6 не може впливати й на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки такими фактично є затримані особи, які підлягають видворенню за межі України. До того ж такі вже були допитані органом досудового розслідування. Аналогічно не доведено і ризик ймовірного вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , яка раніше не судима та згідно характеристики Ніжинської сільської ради на неї не надходило жодних скарг, а отже це свідчить, що ОСОБА_6 не схильна до вчинення злочинів. Окремо захисник просить врахувати, що на утриманні у ОСОБА_6 перебуває малолітній син. Також, на думку захисника слідчий суддя визначив ОСОБА_6 необґрунтований розмір застави, який для неї є непомірно високим. Вказує на те, що її підзахисна не має постійного джерела доходу, сама утримує малолітнього сина. Під час апеляційного розгляду захисник просить врахувати практику ЄСПЛ . Враховуючи вказані обставини, захисник переконана, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , буде достатнім застосувати до неї більш м'який запобіжний захід.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваної, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно
-4-
впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071140000351 від 02.12.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
-5-
03.12.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 03.12.2021, за клопотанням старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.01.2022 та визначено заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення, це свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( рішення «Летельє проти Франції»).
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, доведена слідчим та прокурором, і сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
-6-
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується наступними доказами: а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 02.12.2021, під час складання якого оглянуто два автомобілі; протоколом огляду місця події, під час складання якого оглянуто грошові кошти та мобільні телефони; протоколами допитів свідків, а саме трьох осіб Ісламської Республіки Пакистан: Muhammad jan, Umay Khan, Rashid Mahmood, однієї особи Народної Республіки Бангладеш: Kawsar MD Ali, 05.02.1989, та двох осіб Республіки Індія: Amritpal Singh, Anmoldeep Singh,; протоколами пред'явлення речі для впізнання за фотознімками, за участю трьох осіб Ісламської Республіки Пакистан: ОСОБА_13 , Umay Khan, Rashid Mahmood, однієї особи Народної Республіки Бангладеш: Kawsar MD Ali, та двох осіб Республіки Індія: Amritpal Singh, Anmoldeep Singh,; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю трьох осіб Ісламської Республіки Пакистан: ОСОБА_14 , Umay Khan, Rashid Mahmood, однієї особи Народної Республіки Бангладеш: Kawsar MD Ali, та двох осіб Республіки Індія: Amritpal Singh, Anmoldeep Singh,; повідомленням про підозру ОСОБА_6 ; повідомленням про підозру ОСОБА_12 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_12 ; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 .
Разом з тим, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та є обґрунтованими.
У тому числі апеляційний суд відхиляє доводи захисника щодо недоведеності ризику ймовірного впливу з боку підозрюваної на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки такими є не лише затриманні іноземні особи, про яких вказує
-7-
захисник, а і особи, які на даний час не встановлені органом досудового розслідування та у змові з якими ОСОБА_6 скоїла кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, дані про особу підозрюваної і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про її особу та тяжкості пред'явленої їй підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В супереч доводам захисника ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 в цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваній ОСОБА_6 розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваної ОСОБА_6 , обставинами кримінального правопорушення, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваної колегія суддів не вбачає.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
-8-
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватою задоволенню не підлягають.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_15 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.12.2021 щодо ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: