Справа № 301/525/20
Закарпатський апеляційний суд
14.02.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11сс/4806/3/22 за апеляційною скаргою захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.12.2021.
Цією ухвалою задоволено частково клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.02.2022. з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн., щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_7 покладено обов'язки: прибувати до особи кримінального провадження - слідчого із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_2 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він 27.10.2019 у період часу з 03 год. 30 хв. по 04 год., умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з автомобіля марки «Volkswagen Passat B5», іноземної реєстрації, державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, по вул.Заводській м.Іршава Закарпатської області, який належить ОСОБА_11 , відкрито заволодів мобільним телефоном марки «ZTE Blade L8» синього кольору ІМГЛ 1 868512040671989, ІМГІ 2 НОМЕР_2 вартістю 1000 грн. та мобільним телефоном марки «Сігма» вартістю 500 грн., із сім картками оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1525 грн.
26.02.2020 ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
21.12.2021 о 10 год. 50 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
-2-
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового розслідування і суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив ОСОБА_7 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, а саме 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 68100 грн.
В апеляційній скарзі захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважають ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вказують на те, що ухвала слідчого судді не містить чіткого посилання на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також посилання на докази, якими вони доводяться. Слідчим суддею необґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу.
У доповненні до апеляційної скарги, захисники просять застувати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Вказують на те, що слідчим суддею було порушено строки розгляду клопотання про застування запобіжного заходу. Зазначають, що 16.12.2021 ОСОБА_7 разом зі своїми захисниками прибув до Іршавського районного суду, щоб взяти участь у розгляді клопотання про застування йому запобіжного заходу. Там же, йому було вручено копію даного клопотання. Однак, не дочекавшись розгляду клопотання підозрюваний, захисники та прокурор на вимогу охорони суду вимушені були покинути приміщення суду у зв'язку із закінченням робочого дня. Згодом стороні захисту стало відмово, що ухвалою слідчого судді від 17.12.2021, клопотання слідчого нібито було повернуто для усунення недоліків, оскільки воно не містило даних про вручення його копії підозрюваному, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки слідчий вручив ОСОБА_7 копію клопотання у приміщенні суду, що зафіксована на камерах відеоспостереження. Таким чином, розгляд клопотання слідчого від 16.12.2021 відбувся лише 22.12.2021, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.186 КПК України. Також захисники ставлять під сумнів законність затримання ОСОБА_7 . Зазначають, що ухвалою слідчого судді від 07.12.2021 було надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 , яка втрачала свою силу з моменту приводу підозрюваного до суду або відкликання ухвали прокурором. Враховуючи, що 16.12.2021 ОСОБА_7 прибув до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, ухвала про дозвіл на затримання втратила свою дію, таким чином працівники поліції незаконно затримали ОСОБА_7 21.12.2021, тобто після спливу строку дії ухвали слідчого судді. Захисники просять врахувати, що наразі ОСОБА_7 так і не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру йому не вручалось. ОСОБА_7 у період часу з 30.11.2019 по 15.12.2021 перебував за межами України, у Чеській Республіці на заробітках. Зазначають, що ОСОБА_7 виїхав за межі України на законних підставах не маючи жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, про наявність
-3-
кримінального провадження та факту оголошення його у розшук, ОСОБА_7 дізнався лише 15.12.2021, коли вперше за довгий час повернувся до України, після чого 16.12.2021 добровільно з'явися до суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу. Зауважують, що станом на сьогоднішній день повідомлення про підозру так і не вручено ОСОБА_7 . Просять врахувати, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватись від слідства та суду, відсутні докази щодо ймовірності порушення ним процесуальної поведінки. ОСОБА_7 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, а обставини вчинення злочину не свідчать про його небезпечність для суспільства. Таким чином, вважають за можливе застосувати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Також захисники просять суд апеляційної інстанції, у разі скасування ухвали слідчого судді вирішити питання щодо повернення заставодавцю ОСОБА_13 сплаченої застави у розмірі 68100,00 грн.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підлозрюваного, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями до неї, просили ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та повернути заставу заставодавцю, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що
-4-
в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 цього Кодексу.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070100000214 від 28.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
26.02.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 22.12.2021, за клопотанням начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 , ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.02.2022. та визначено заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100, 00 грн.
-5-
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( рішення «Летельє проти Франції»).
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, доведена слідчим та прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні цього злочину на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_14 ; протоколом огляду місця події від 27.10.2019;
-6-
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 27.10.2019; розпискою ОСОБА_10 від 27.10.2019; висновком експерта №3/271 від 31.10.2019; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 17.01.2020.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про порушення процесуального порядку вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру.
Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Матеріали провадження містять достатні дані про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадження, в рамках якого заявлено клопотання про застування запобіжного заходу. Разом з тим, перевірка порядку вручення повідомлення про підозру не входить до предмету судового розгляду на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Порядок оскарження повідомлення про підозру регламентований ст.303 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
-7-
Доводи захисників про те, що ОСОБА_7 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин без застосування насильства, самі по собі не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувся з порушенням встановлених законом строків, як не обґрунтовані з огляду на таке.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2021 вбачається, що ОСОБА_7 був затриманий у порядку ст.208 КПК України 21.12.2021 о 10 год. 50 хв., у присутності своїх захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , та в цей же день доставлений до Іршавського районного суду Закарпатської області для обрання запобіжного заходу, згідно протоколу автоматизованого визначення складу суду - 21.12.2021 було визначено слідчого суддю ОСОБА_17 , згідно журналу судового засідання розгляд клопотання розпочато о 14 год. 24 хв. 22.12.2021, ухвалу за наслідками розгляду клопотання постановлено о 15 год. 46 хв. 22.12.2021, таким чином розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувся в межах строків, передбачених ст.ст.186, 211 КПК України.
Посилання в апеляцій скарзі на ту обставину, що слідчий суддя безпідставно повернув первинне клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу для належного оформлення з надуманих підстав, не може бути предметом оцінки суду апеляційної інстанції в межах даного провадження, оскільки відповідна ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному перегляду. До того, будь-яких доказів на підтвердженні свої апеляційних доводів у цій частині стороною захисту не надано.
Щодо доводів захисників про допущені слідчим порушення під час затримання ОСОБА_7 , то такі, на думку апеляційного суду також є не обґрунтованими.
Згідно з вимогами ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.12.2021 вбачається, що ОСОБА_7 був затриманий у порядку ст.208 КПК України 21.12.2021 о 10 год. 50 хв., на підставі ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.12.2021, строк дії якої визначено до 07.05.2022, у приміщенні відділення поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено, а стороною захисту не доведено той факт, що ОСОБА_7 затримано чи позбавлено свободи за відсутності судового рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в цій частині безпідставними
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки слідчим суддею, у відповідності до положень ст.178 КПК України здійснено оцінку вказаних даних, в тому числі наявність малолітніх дітей, міцних соціальних зв'язків та позитивну характеристику, проте з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого злочину, вказані факти не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
-8-
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисників в цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_7 розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_7 , обставинами кримінального правопорушення, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисників щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватою задоволенню не підлягають.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Поряд з тим, слушними є доводи захисників про недотримання судом першої інстанції вимог ч.1 ст.197 КПК України щодо обчислення строку дії ухвали про тримання під вартою.
Так, відповідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.
З матеріалів судового провадження вбачається, що підозрюваного ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208 КПК України - 21.12.2021 о 10 год. 50 хв., у зв'язку з чим останнім днем строку дії ухвали про тримання під вартою є 18.02.2022 - 10 год. 50 хв.
З наведених підстав слідчим суддею в ухвалі помилково визначена дата закінчення її дії - 20.02.2022. З урахуванням викладеного, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 слід встановити до 18.02.2022 - 10 год. 50 хв.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів
-9-
судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.12.2021 щодо ОСОБА_9 , - без змін.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.12.2021, якою ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 год. 50 хв. - 18.02.2022.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: