22-ц/804/404/22
234/4087/21
15 лютого 2022 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Корчистої О.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/4087/21 за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконною та безпідставною (противоправною) відмову в приватизації житла, визнання права на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання провести приватизацію житла за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 року (суддя Сухоручко Ю.О., повний текст судового рішення складений 09 грудня 2021 року),
30 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Краматорської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконною та безпідставною (противоправною) відмову Краматорської міської ради та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради в приватизації житла, визнання за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання Краматорську міську раду та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради провести приватизацію житла ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначила, що 03 лютого 2020 року позивачка звернулась до відділу житлового господарства Краматорської міської ради із заявою про приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1 , в якій мешкає та є основним квартиронаймачем. 05 березня 2020 року листом №33/04-02/193 відділом житлового господарства Краматорської міської ради позивачці відмовлено в приватизації житла, посилаючись на рішення Краматорської міської ради від 30 січня 2019 року №49/VІІ-17, в якому зазначено, що придбанні квартири нібито не підлягають приватизації. Постановою Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі №234/3997/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, Відділу житлового господарства Краматорської міської ради про визнання незаконною та безпідставною відмову в приватизації житла та зобов'язання здійснити приватизацію житла, переглянувши заяву позивача ОСОБА_1 з урахуванням висновків апеляційного суду. 01 березня 2021 року за вих.33/04-06/234 відділом житлового господарства Краматорської міської ради позивачці відмовлено в приватизації житла за такими самими підставами, як і раніше викладеними у листі від 05 березня 2020 року №33/04-02/193, тобто фактично висновки суду у цій справі були проігноровані. 10 березня 2021 року за вих. №01-29/1280 Краматорською міською радою також відмовлено у приватизації житла, посилаючись на дії підпорядкованого відділу житлового господарства. Такі рішення Краматорської міської ради та відділу житлового господарства Краматорської міської ради вважає безпідставними та незаконними, не обґрунтованими, такими, що порушує її права, та такими, що суперечать вимогам Закону та Конституції України. Так, рішенням Краматорської міської ради №49/VІ1-І7 від 30 січня 2019 року визначено придбати службові квартири без права приватизації для працівників військової прокуратури об'єднаних сил, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 17 квітня 2019 року рішенням № 354 виконавчим комітетом Краматорської міської ради вказана квартира включена до числа службових. 05 червня 2019 року рішенням №497 виконавчого комітету затверджено наказ військового прокурора об'єднаних сил №57 від 24 квітня 2019 року та вказану квартиру як службову розподілено її чоловіку військовослужбовцю військової прокуратури об'єднаних сил, учаснику бойових дій, переселенцю, полковнику юстиції ОСОБА_2 на склад сім'ї з чотирьох осіб відповідно до ордера на службове житлове приміщення № 16 від 18 червня 2019 року, виданого Краматорською міською радою. Разом з тим, 21 серпня 2019 року рішенням №735 виконавчим комітетом Краматорської міської ради на підставі клопотання військового прокурора об'єднаних сил квартиру за адресою: АДРЕСА_1 виключено із числа службових, та її чоловіку ОСОБА_2 на склад сім'ї з чотирьох осіб надано ордер на постійне житлове приміщення № 11 від 02 вересня 2019 року, виданий Краматорською міською радою. 15 січня 2020 року рішенням №5 виконавчим комітетом Краматорської міської ради позивачку визначено основним квартиронаймачем зазначеної квартири. Таким чином, вказана квартира на час подання позивачкою заяви 03 лютого 2020року про приватизацію та всіх необхідних додатків про невикористанні житлові чеки до Відділу житлового господарства Краматорської міської ради мала статус не службового житла, а постійного в якому, позивачка є основним квартиронаймачем і має право на приватизацію відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», однак вказані обставини залишені поза увагою, безпідставно посилаючись на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Позивачка мешкає у вказаній квартирі на умовах найму, а відповідач всупереч Конституції України та вищевказаного Закону відмовляє у реалізації конституційного права. За таких обставин відповідач вважає, що за надуманими обставинами може звужувати Конституційні права громадян та не виконувати Закони України, а також рішення суду. Просила суд визнати незаконною та безпідставною відмову Краматорської міської ради в приватизації житла ОСОБА_1 квартири за вказаною адресою, визнати за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири в порядку приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», зобов'язати Краматорську міську раду та Відділ житлового господарства Краматорської міської ради провести приватизацію житла ОСОБА_1 в порядку приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Краматорської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконною та безпідставною (противоправною) відмову Краматорської міської ради та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради в приватизації житла, визнання за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання Краматорську міську раду та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради провести приватизацію житла ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконними дії Краматорської міської ради від 10 березня 2021 року та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради від 01 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири АДРЕСА_2 . Зобов'язано Краматорську міську раду та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року про приватизацію квартири АДРЕСА_2 , з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Краматорської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
З вказаним рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог не погодилась позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири в порядку приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», зобов'язання Краматорської міської ради та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради провести приватизацію житла ОСОБА_1 в порядку приватизації відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вказана квартира за адресою: АДРЕСА_1 на час подання позивачкою заяви 03 лютого 2020 року про приватизацію та всіх необхідних додатків про невикористанні житлові чеки до Відділу житлового господарства Краматорської міської ради мала статус не службового житла, а постійного в якому, позивачка є основним квартиронаймачем і має право на приватизацію відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», однак вказані обставини залишено поза увагою, безпідставно посилаючись на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». У зв'язку з тим, що чоловік позивачки ОСОБА_2 народився у м. Сімферополь АР Крим, де прожив все життя, а потім проходив військову службу у м. Донецьку у військовій прокуратурі, було прийнято рішення приватизувати квартиру на ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що вказані території окуповані і ОСОБА_2 , якій є учасником бойових дій, інвалідом війни, полковником юстиції позбавлений можливості зібрати відповідні бюрократичні довідки для реалізації свого права на приватизацію внаслідок загрози своєму життю на окупованих територіях і відсутністю визнання виданих документів окупаційною адміністрацією. Вказані обставини також залишені поза увагою. Пунктом 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків, щодо заборони приватизації чітко визначений у законодавстві і є вичерпним до них відноситься частини 2 статті 2 наведеного Закону. Крім того, позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 право на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання провести приватизацію житла ОСОБА_1 не є втручанням в дискреційні повноваження, або підміною відповідного органу, а є визнанням права та зобов'язанням вчинити по закону, а не здійснити приватизацію як на думку суду першої інстанції підміняючи орган.
Від відповідача Управління житлового-комунального господарства Краматорської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що з позовними вимогами, викладеними в апеляційній скарзі, Управління не згодне в повному обсязі. Функції відділу житлового господарства Краматорської міської ради з приводу вирішення питання про приватизацію житла, відносяться до його дискреційних повноважень та не можуть бути підмінені рішенням суду. Просив рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 року залишити без змін.
Учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. Від відповідача Управління житлового-комунального господарства Краматорської міської ради та третьої особи ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи за відсутності вказаних учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України та пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, лише в оскаржуваній частині судового рішення і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо неоскарженої частини.
В апеляційній скарзі позивачка оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання провести приватизацію житла.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконними дії про відмову в приватизації квартири та зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року про приватизацію квартири з урахуванням висновків суду позивачкою не оскаржується, а тому апеляційний суд не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що рішенням Краматорської міської ради № 49/VII-17 від 30 січня 2019 року вирішено придбати у комунальну власність територіальної громади м. Краматорська за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету житлові об'єкти, з подальшим включенням їх до службового житла, в установленому законом порядку, для працівників військової прокуратури об'єднаних сил без права приватизації, а саме: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради № 354 від 17 квітня 2019 року вирішено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 включити до числа службових житлових приміщень військової прокуратури об'єднаних сил (а.с.18).
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради № 497 від 05 червня 2019 року вирішено затвердити наказ військової прокуратури об'єднаних сил № 57 від 23 квітня 2019 року «Про забезпечення службовим житлом військовослужбовців військової прокуратури» щодо надання службової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та виданий 18 червня 2019 року ордер на службове жиле приміщення № НОМЕР_1 зі складом сім'ї ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_4 - мати (а.с.19,20).
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради № 735 від 21 серпня 2019 року вирішено виключити з числа службових приміщень військової прокуратури об'єднаних сил квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та виданий 22 вересня 2019 ррку ордер на жиле приміщення № НОМЕР_2 зі складом сім'ї ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - дочка (а.с.21,22).
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №5 від 15 січня 2020 року вирішено дозволити зміну договору найму житлового приміщення на ОСОБА_1 із сім'єю два чол. (вона, дочка) на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.23,24).
03 лютого 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до органу приватизації із заявою про передачу їй в приватну власність квартири АДРЕСА_2 . До заяви були додані копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та документ, що підтверджує невикористані житлові чеки для приватизації державного житлового фонду (а.с.25).
Листом начальника відділу житлового господарства Краматорської міської ради № 33/04-02/193 від 05 березня 2020 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у приватизації квартири АДРЕСА_2 на тій підставі, що вона була придбана за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету згідно з рішенням Краматорської міської ради від 30 січня 2019 року та на даний час приватизації не підлягає (а.с.26).
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, визнано незаконними дії Краматорської міської ради та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири АДРЕСА_2 та зобов'язано Краматорську міську раду та Відділ житлового господарства Краматорської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року про приватизацію квартири АДРЕСА_2 (а.с.27-34).
Листом начальника відділу житлового господарства Краматорської міської ради №33/04-06/234 від 01 березня 2021 року позивачці ОСОБА_1 було вдруге відмовлено у приватизації квартири АДРЕСА_2 на тій підставі, що вона була придбана за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету згідно з рішенням Краматорської міської ради від 30 січня 2019 року та на даний час приватизації не підлягає (а.с.37-38).
Листом міського голови м. Краматорська Донецької області від 10 березня 2021 року ОСОБА_5 позивачці ОСОБА_1 також було відмовлено у приватизації квартири АДРЕСА_2 на тій підставі, що листом Відділу житлового господарства від 05 березня 2020 року вже повідомлено ОСОБА_1 про неможливість приватизації, та з урахуванням того, що Краматорська міська рада не є органом приватизації, не приймала рішень та не вчиняла дії, які би порушували права та інтереси ОСОБА_1 вважає, що будь-які підстави для добровільного виконання рішення суду відсутні (а.с.39-40).
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 грудня 2020 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 02 серпня 2008 року; ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . 23 жовтня 2015 року підтверджено статус ОСОБА_2 як учасника бойових дій. Рішенням Краматорської міської ради від 30 січня 2019 року №49//VII-17 по зверненню військової прокуратури об'єднаних сил придбано у комунальну власність територіальної громади м. Краматорська за рахунок коштів субвенції з обласного бюджету трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 за 750000 грн.; та рішення містить вказівку на те, що квартиру придбано з подальшим включенням її до службового житла, в установленому законом порядку, для працівників військової прокуратури об'єднаних сил без права приватизації. 17 квітня 2019 року квартиру АДРЕСА_2 включено до числа службових житлових приміщень військової прокуратури об'єднаних сил, рішення Краматорської міської ради № 354. 05 червня 2019 року затверджено наказ військової прокуратури об'єднаних сил №57 від 23 квітня 2019 року «Про забезпечення службовим житлом військовослужбовців військової прокуратури» про надання службового житлового приміщення ОСОБА_2 , рішення Краматорської міської ради № 497. 18 червня 2019 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради на підставі ордеру на службове приміщення № 16, право на заняття службового жилого приміщення квартири АДРЕСА_2 надано ОСОБА_2 із сім'єю з 4-х чоловік: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 21 серпня 2019 року квартиру АДРЕСА_2 виключено з переліку службових приміщень і вирішено про видачу відділом житлового господарства Краматорської міської ради ордеру ОСОБА_2 на вселення у спірну квартиру із сім'єю (рішення Краматорської міської ради № 735). 02 вересня 2019 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради на підставі рішення № 735 видано ордер на жиле приміщення № 11 ОСОБА_2 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 з сім'єю в складі дружини ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3 . Іншим рішенням № 5 від 15 січня 2020 року виконавчий комітет Краматорської міської ради дозволив зміну договору найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 . Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради здійснює свою діяльність на підставі відповідного Положення затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 24 лютого 2021 року №5/ VIIІ-231 (а.с.98-110).
Частково задовольняючі позовні вимоги, та відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачки про зобов'язання Краматорської міської ради та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради провести приватизацію житла ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 та визнати за позивачкою право на безоплатну приватизацію зазначеної квартири, не підлягають задоволенню, оскільки суд не є органом приватизації та не повинен підміняти відповідні органи державної влади, до компетенції яких віднесено вирішення питань щодо приватизації на умовах та відповідно до вимог, що містить чинне законодавство України.
Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-ХІІ від 19 червня 1992 державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Згідно із частиною 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Частиною 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.
Згідно із частиною 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність із законодавством нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16 грудня 2009 року №396 було затверджено Положення, яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положення, в тому числі й рішення органу приватизації.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.
Частинами 1-4 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передання квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передання квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передання житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Підготовку та оформлення документів про передання у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Відповідно до п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16 грудня 2009 року №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.
В пункті 18 Положення вказано, що громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.
Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визнано незаконними дії Краматорської міської ради від 10 березня 2021 року та Відділу житлового господарства Краматорської міської ради від 01 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири та зобов'язано Краматорську міську раду та Управління житлово-комунального господарства Краматорської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року про приватизацію квартири з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.
Норми вказаних нормативних актів передбачають, що приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються в установлений термін після одержання заяви громадянина.
Суд не може підміняти інший орган державної влади або місцевого самоврядування, перебирати на себе повноваження з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів.
Тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права на безоплатну приватизацію квартири та зобов'язання провести приватизацію житла, оскільки видача свідоцтва є компетенцією лише органу приватизації. Суд може усунути тільки ті порушення, які були предметом оскарження, а орган приватизації має заново проаналізувати весь пакет документів з урахуванням ухваленого судового рішення та ухвалити на підставі цього власне рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовних вимог, яким суд надав належну оцінку, висновки суду першої інстанції є достатньо аргументованими, тому апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи.
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «РуїзТорія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2022 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.І. Корчиста
О.В. Халаджи