Провадження № 2-з/679/8/2022
Справа № 679/205/22
16 лютого 2022 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Стасюка Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Плазій Н.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Калабського Сергія Володимировича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
14.02.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 23751,15 гривень.
Разом з позовною заявою представником ОСОБА_1 - адвокатом Калабським С.В. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 299465468105, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування кадастровий номер 6810500000:02:005:0275, площа 0,006 га; земельну ділянку реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 5832159681052048020868105 кадастровий номер 6810500000:02:005:0627, площею 0,0159 га; земельну ділянку реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2048020868105 кадастровий номер 6810500000:02:005:0549, площею 0,055 га.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що на даний час відповідач, на якого зареєстровано право власності на вказане майно, може укладати стосовно нього будь-які правочини, що, як наслідок, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити та навіть зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням приписів ч.1 ст. 153 та ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Разом із тим, згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Однак, матеріали справи таких відомостей не містять. Представником позивача не наведено посилань та доказів того, що існують обставини, які свідчать про реальний намір відповідача ОСОБА_2 на відчуження належного йому на праві власності майна.
Крім того, забезпечення позову повинно бути співмірним з заявленими позовними вимогами. Однак, з поданої заяви про забезпечення позову вбачається що позов на суму 23751,15 гривень слід забезпечити шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельні ділянки, що є очевидно не співмірним з заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на вищезазначене майно.
Керуючись ст.ст.151-153, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Калабського Сергія Володимировича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.М. Стасюк