15.02.2022 Справа №607/22888/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Холява О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05 грудня 2021 року о 01.22 год. по вул. Майдан Перемоги, 3 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510 OIML №ARLM-0285 (повірка дійсна до 12.04.2022 року) та огляду в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак на адресу суду надійшло від нього клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на наступне. Вказує, що зупинка його транспортного засобу була безпідставною, його не було проінформовано про причину такої зупинки та посилання поліцейського про те, що надійшла інформація, нічим не підтверджені. Крім цього, жоден із долучених відеозаписів не є безперервним, що є порушенням Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них. Зазначає, що він вказував працівникам поліцїі про те, що мав бажання пройти огляд в медичному закладі, проте направлення на проходження огляду йому не видавалося. Докази, долучені до матеріалів справи є такими, що не підтверджують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому вважає, що провадження в справі підлягає закриттю.
Захисник Черніцький І.Р. в судовому засіданні просив провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити посилаючись на недоведеність матеріалами справи його вини, при цьому вказавши, що ОСОБА_2 був безпідставно зупинений працівниками поліції та від огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі останній не відмовлявся, проте його ніхто туди не доставив. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, тому просив закрити відносно останнього провадження.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Пункт 2.5 ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 розділу І Інструкції).
З вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук). Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. (ч.3 ст.266 КУпАП).
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258496 від 05 грудня 2021 року, який містить усі необхідні реквізити;
- свідоцтвом про повірку газоаналізатора Alcotest 7510 № ARLM-0285 (чинне до 12 квітня 2022 року);
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 05 грудня 2021 року;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05 грудня 2021 року;
- копією постанови серії ЕАО №5111246 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП від 05 грудня 2021 року;
- рапортом поліцейського роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Сукар Т. від 05 грудня 2021 року;
- відеоматеріалами, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки відмовився.
Посилання захисника та ОСОБА_1 про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами та спростовуються матеріалами адміністративної справи.
Твердження про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026, суд вважає безпідставними, оскільки наведені ОСОБА_1 та його захисником міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 стверджується направленням на огляд водія транспортного засобу в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, в якому працівник поліції зазначив ознаки алкогольного сп'яніння водія - різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
Таким чином, перевіривши доводи захисту, суд вважає, що дослідженими доказами у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Згідно довідки, виданої 06 грудня 2021 року Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в розмірі 34000,00 гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Холява О.І.