Справа № 991/1038/22
Провадження 1-кс/991/1049/22
16 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі-ВАКС)
ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі-САП ОГП) у формі ненадання відповіді на заяву від 02.02.2022 в порядку статті 60 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК),
1.Стислий опис судового провадження.
15.02.2022 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність САП ОГП у формі ненадання відповіді на заяву від 02.02.2022 в порядку статті 60 КПК, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та протоколу автоматичного визначення слідчого судді, визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким призначено судовий розгляд на 16.02.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
Скаржник стверджував, що 02.02.2022 він надіслав заяву на електронну адресу САП ОГП, проте не отримав відповіді на заяву у строк, визначений статтею 60 КПК, а тому просив визнати бездіяльність САП ОГП у формі ненадання відповіді на заяву від 02.02.2022 року та зобов'язати її надати відповідь на заяву. До скарги додавалась заява скаржника від 02.02.2022 про надання інформації про досудове розслідування, де скаржник, вважаючи себе викривачем, просив у строк визначений статтею 60 КПК, надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі- ЄРДР) про відкриття кримінального провадження на підставі відомостей, викладених в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.11.2021 у справі №991/6938/21, повідомити йому відомості для зв'язку із уповноваженою особою, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні для можливості надати додаткові докази та свідчення у справі, надати йому як викривачу інформацію про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке, на його думку, повинно бути розпочате на підставі вказаних відомостей.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Представник САП ОГП не прибув в судове засідання, проте 17.02.2022 до суду надійшли пояснення, де зазначено, що дійсно надходило звернення скаржника від 02.02.2022 щодо надання інформації про досудове розслідування, таке звернення розглянуто, про що заявнику надана відповідь від 11.02.2022 №16/2-132877ВИХ-22, в якій зазначено, що з АП ВАКС до САП надійшла копія ухвали АП ВАКС від 08.11.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.10.2021, для відома. За наслідками апеляційного розгляду ухвалою АП ВАКС від 08.11.2021 залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.10.2021, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінального правопорушення за заявою від 27.09.2021. Також представник САП просив судовий розгляд провести без участі її представника.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а за частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
Відповідно до частини 1 статті 60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
При цьому, згідно з пунктом 16-2 частини 1 статті 3 КПК, викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Згідно з частиною 2 статті 60 КПК заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 60 КПК заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п'яти днів з моменту подання заяви.
Також, відповідно до частини 1 статті 214 КПК, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Системне тлумачення наведених норм статей 60, 214 КПК свідчить, що виникнення статусу заявника та викривача у певної особи та реалізація відповідних прав пов'язані із фактом початку досудового розслідування на підставі поданої такою особою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення лише з моменту внесення відомостей про таке до ЄРДР. При цьому відомості до ЄРДР можуть бути внесені органом досудового розслідування або самостійно, або на підставі ухвали слідчого судді за результатами оскарження в порядку, передбаченому статтями 303-309 КПК, бездіяльності такого органу, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до інформації наданої управлінням документообігу та організаційного забезпечення ВАКС, станом на 16.02.2022 скаржник в автоматизованій системі документообігу ВАКС як учасник зазначений в справах №991/6938/21 (провадження 1-кс/991/7043/21), №991/7573/21 (провадження 1-кс/991/7679/21), №991/681/22 (провадження 1-кс/991/691/22).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень наявні такі судові рішення щодо сутності предмета спору:
в справі №991/6938/21: 1) ухвалою слідчого судді ВАКС від 13.10.2021 залишено без задоволення скаргу скаржника на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР; 2) ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 08.11.2021 ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.10.2021 залишено без змін, а апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення; 3) ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.12.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13.10.2021 та ухвалу АП ВАКС від 08.11.2021 року.
в справі №991/7573/21: 1) ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.11.2021 відмовлено у задоволенні скарги скаржника на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 27.09.2021; 2) ухвалою АП ВАКС від 24.11.2021 апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.11.2021 - без змін; 3) ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.12.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника на ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.11.2021 та ухвалу АП ВАКС від 24.11.2021 року.
в справі №991/681/22 ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.02.2022 відмовлено у задоволенні скарги скаржника на бездіяльність детектива, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Із змісту судових рішень в справах №991/6938/21 та №991/7573/21 вбачається, що 27.09.2021 скаржник звертався до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак за такою до ЄРДР не було внесені відомості, а досудове розслідування не було розпочате, а за результатами оскарження в порядку, передбаченому статтями 303-309 КПК, бездіяльності такого органу, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, скаржнику було відмовлено в задоволенні його скарг.
Отже, скаржник не набув статусу заявника та викривача у будь-якому кримінальному провадженні, що виключає виникнення у нього права на звернення із заявами про отримання витягу з ЄРДР, отримання інформації про закінчення досудового розслідування та про стан досудового розслідування, що, у свою чергу, виключає обов'язок детектива чи прокурора розглянути таку заяву у порядку та строки, передбачені статтею 60 КПК.
Також слідчий суддя зазначає, що уповноважена особа САП 11.02.2022 надала скаржнику відповідь від 11.02.2022 №16/2-132877ВИХ-22 на його заяву від 02.02.2022, хоча й не мала обов'язку розглядати таку заяву про надання інформації про досудове розслідування в порядку, передбаченому статтею 60 КПК.
До такого ж висновку прийшов і слідчий суддя ВАКС в ухвалі від 04.02.2022 в справі №991/681/22 по розгляду скарги скаржника на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо нібито нерозгляду заяви щодо ненадання інформації про досудове розслідування, зміст якої тотожній змісту заяви скаржника в даній справі.
3.2. Дослідивши матеріали скарги та додатки до неї, слідчий суддя вважає, що скаржником не доведено обов'язок посадових осіб САП ОГП надати йому відповідь у строк, визначений статтею 60 КПК, а тому в задоволенні скарги належить відмовити.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне надати аналіз діям скаржника ОСОБА_3 щодо наявності в них ознак зловживання процесуальними правами.
Норми КПК не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження.
Однак, за частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, за частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 676/7346/15-к).
Використання цього інституту також наявне в практиці Конституційного Суду України (КСУ), який вказав, що повторне звернення до тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09.07.2018 року № 213-1(І)/2018).
Також, за частиною 2 статті 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.
Так, статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено ідентичні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, визначено, що суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Визначаючи певну особу сутяжником, необхідно встановити систематичність її дій, тобто повторюваність, постійність таких дій та факт того, що особа вважає порушення судових проваджень звичайною річчю, сприймає таку поведінку як належне; довести цілеспрямованість цих дій, що полягають у рішучості такої особи, її наполегливості, впертості в діях, а також відсутність «розумних підстав» для відповідної процесуальної поведінки, що має місце тоді, коли провадження є безперспективним, проте все одно порушується, зокрема із неналежною метою.
Про сутяжництво з боку скаржника ОСОБА_3 свідчить його систематичне, за вкрай незначний інтервал часу повторне порушення судових проваджень за аналогічними скаргами та участь у цих судових провадженнях у зв'язку з заявами, аналогічними до заяв, які він подавав раніше з метою домогтися нового розгляду питання, що уже було розглянуто.
Також суд зазначає, що КПК не передбачає багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, як і не регламентується повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, які вже були предметом судового контролю.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити скаржнику ОСОБА_3 , що в разі подання ним повторних скарг, аналогічних поданій в даній справі за відсутності нових обставин, таке може бути розцінене як зловживання процесуальними правами та відповідно мати наслідком постановлення судом рішення про залишення такої без розгляду.
Керуючись статтями 60, 303-309 КПК, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність САП ОГП у формі ненадання відповіді на заяву від 02.02.2022 в порядку статті 60 КПК.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 18.02.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1