Справа № 643/22705/21 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/146/22 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
10 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021221170003438 від 15.12.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021221170003438 від 15.12.2021 за ч. 2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнено останнього з під варти в залі суду.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на останнього обов'язки у вигляді: заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21:00 до 07:00; заборони залишати межі м. Харкова; заборони спілкуватись з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності.
На зазначену ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначила, що ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень з боку підозрюваного все ж таки існує. Зауважує, що підозрюваний не працевлаштований, а відтак законних джерел доходу не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину з метою незаконного збагачення, що дає підстави припускати, що протиправна діяльність підозрюваного є якщо не єдиним, то періодичним джерелом його доходів, припинення протиправної діяльності ОСОБА_6 стало результатом роботи правоохоронних органів. Вказує, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 займався збутом особливо небезпечних наркотичних засобів тривалий час, і саме за місцем свого проживання, тому незрозуміло, яким чином перебування підозрюваного на домашньому арешті за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , може запобігти ризику вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, зокрема аналогічної категорії. Крім того, вважає, що ризик переховування підозрюваного від досудового слідства та суду також існує. Цей ризик, крім суворості покарання, визначеного законодавцем за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується також і тим, що підозрюваний не має реєстрації місця проживання ні у м. Харкові, ні на території України, квартира, у якій мешкає ОСОБА_6 , належить іншій особі, свого житла ОСОБА_6 не має, жінка, з якою підозрюваний проживає, не є його дружиною чи членом сім'ї у розумінні чинного законодавства України, неповнолітніх дітей чи інших осіб на утриманні ОСОБА_6 не має. А тому обставини, які б переконали незалежного спостерігача у тому, що ризик втечі підозрюваного виключається, відсутні.
Також, вказує, що поза увагою слідчого судді залишилася суспільна небезпечність інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів це злочини, що посягають на здоров'я населення. При цьому протягом останніх років спостерігається значне поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Ці злочини набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей. Отже, сторона обвинувачення вважає що, враховуючи ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, інший, більш м'який, запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не виключить можливість настання зазначених ризиків.
В судове засідання апеляційного суду прокурор, який, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, був належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги засобами телефонного зв'язку, не з'явився. Надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд без його участі у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях Московського районного суду м. Харкова. Одночасно прокурор повідомив про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України спрямовано до Комінтернівського районного суду м. Харкова для розгляду по суті.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221170003438 від 15.12.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою їх подальшого збуту.
15.12.2021 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 16.12.2021 останньому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
16.12.2021 слідчий звернулася до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за який передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, з метою відмови чи зміни останніми своїх показань та вчинення іншого кримінального правопорушення та вважає, що більш м'який, ніж тримання під вартою, запобіжний захід не зможе їм запобігти.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а також існування ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовуючи його суворістю передбаченого покарання в разі доведеності вини останнього у вчиненні даного злочину, особистістю підозрюваного, який не працевлаштований, законних джерел доходу не має, проте вважав, що даний ризик не можна вважати беззаперечно доведеним з погляду на особистість підозрюваного, який, як встановлено в суді, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де тривалий час мешкає разом з цивільною дружиною, її донькою та онукою, зі слів працює. За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про те, що одна лише суворість передбаченого покарання не може виступати виключною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу підозрюваному.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що дані про ведення ОСОБА_6 асоціального способу життя за місцем проживання відсутні, як і відомості про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності в минулому, що, наряду з викладеним вище, спростовує існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення в майбутньому.
Разом з тим, слідчий суддя зауважив, що враховуючи стадію розслідування даного кримінального провадження, позицію підозрюваного щодо заперечення окремих обставин інкримінованого йому злочину ризик незаконного впливу з боку ОСОБА_6 як на свідків, відомості про яких зазначені в клопотанні, так і на тих, які, з погляду на обставини злочину та контроль за протиправною діяльністю ОСОБА_6 , можуть бути залучені до кримінального провадження все ж таки існує.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення беззаперечно доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, проте недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання даному ризику прокурором, на думку слідчого судді, не доведена.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри та необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, який буде достатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на підозрюваного обов'язків: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21:00 до 07:00; заборони залишати межі м. Харкова; заборони спілкуватись з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду; прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу не свідчить про необґрунтованість судового рішення. Всім обставинам справи слідчим суддею надана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
Крім того, суддею врахована практика ЄСПЛ, конкретні обставини справи. Суворість покарання, яка є суттєвим, проте не єдиним елементом, що має враховуватись під час обрання запобіжного заходу, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
На час подання апеляційної скарги доводи прокурора щодо неефективності обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, нічим не підтверджені, тобто немає відомостей щодо порушення цього запобіжного заходу або спроб вчинити дії, передбачені п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому, колегія суддів не може з ними погодитись. Разом з цим, за наявності таких відомостей, прокурор не позбавлений можливості ставити питання про застосування щодо ОСОБА_6 більш суворого запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачається.
Керуючись ч.2 ст. 376,ст.ст. 392, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2021 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді