Справа № 161/13883/20 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/182/22 Категорія: 32 Доповідач: Осіпук В. В.
10 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В.В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ісаченка М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року,
У серпні 2020 року ТОВ «Кріс-Віт Україна» звернулось до суду із зазначеним позовом.
Покликалось на те, що з 19 серпня 2010 року є орендарем земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 , яку використовувало для вирощування сільськогосподарських культур.
01 грудня 2015 року ця ж земельна ділянка була передана ОСОБА_2 в оренду ТОВ «Україна-Баїв».
Крім того позивач вказував, про що свідчить відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що звертався до суду з позовом про скасування цього договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації за ТОВ «Україна-Баїв». Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року договір оренди, укладений між відповідачем та ТОВ «Україна-Баїв», був визнаний недійсним та скасовано його державну реєстрацію. Оскільки він упродовж 2016-2017 років не мав змоги використовувати орендовану земельну ділянку. А отже був позбавлений можливості отримувати прибуток від вирощування-продажу сільськогосподарських культур, то уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь 9288 грн 99 коп. збитків (упущена вигода).
Під час розгляду справи судом першої інстанції 24 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про призначення у даній справі судово-економічної експертизи, у яком вказував на те, що приєднаний позивачем висновок №135-0011 судово-економічної експертизи від 09.10.2020 року викликає у нього сумніви щодо його достовірності, правильності та об'єктивності.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи документально обґрунтований розмір збитків (упущеної вигоди) зазначеною товариством з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» за 2017 рік внаслідок неотримання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки площею 1,5356 га кадастровий номер 0722884300:04:000:1420, розташованої в с. Одеради Луцького району Волинської області?»
Проведення експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, яких попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України. Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.
Відповідач ТзОВ «Кріс-Віт Україна» подав апеляційну скаргу мотивовану тим, що постановлена судом ухвала про призначення експертизи є необґрунтованою та прийнятою судом з порушенням норм процесуального права, тому просив її скасувати, а справу направити для продовженя розгляду до суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , вважаючи оскаржувану позивачем ухвалу такою, що відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства та обставинам справи, просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції без жодного обґрунтування, зіславшись на необхідність встановлення дійсного розміру збитків (упущеної вигоди), вважав за потрібне призначити судово-економічну експертизу за наявності в матеріалах справи висновку експерта з цього ж питання наданого позивачем.
Проте, з таким висновком суду погодитись неможна.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»).
Експертному висновку, як і решті доказів, має бути притаманні належність, допустимість, достовірність і достатність.
Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За частинами 1, 3, 5статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем було долучено висновок 135-001 судово-економічної експертизи від 31 липня 2020 року, складений за заявою ТзОВ «Крсі-Віт Україна» судовим експертом Кочетковою І.Ю. Відповідно до даного висновку розмір упущеної вигоди ТОВ «Кріс-Віт Україна» за 2017-2018 роки заподіяний незаконною передачею орендованої товариством земельної ділянки площею 1,5356 га кадастровий номер 0722884300:04:000:1420, власником якої є ОСОБА_2 , становить 9288 грн 99 коп ( а.с. 56-124, Т.1).
Частиною 2 ст. 113 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.
Жодних аргументів про те, що висновок експерта Кочеткової І.Ю. викликає сумніви у його достовірності в ухвалі суду не наведено.
Як підставу для призначення судово-економічної експертизи суд першої інстанції вказав необхідність встановлення розміру збитків (упущеної вигоди), оскільки без спеціальних знань це зробити неможливо. Однак, суд не поставив перед експертом питання про розмір збитків (упущеної вигоди). Зокрема, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що на вирішення експерта поставлено питання про те, чи документально обґрунтований розмір збитків (упущеної вигоди) зазначений позивачем у позові.
На думку колегії суддів, питання, яке просив відповідач поставити на вирішення експерта, та яке сформульоване судом в оскаржуваній ухвалі, не встановлює обставин, які з врахуванням заявлених вимог, підлягають дослідженню у даній справі, а саме встановлення розміру збитків, а свідчить про рецензування висновку експерта, який поданий позивачем з позовною заявою, на підтвердження розміру заподіяних збитків, що не може вважатись правильним.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
Отже, враховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, як така, що постановлена без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За таких обставин, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги позивача ТзОВ «Кріс-Віт Україна» є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 13, 102, 103, 367, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріс-Віт Україна» задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року скасувати.
В задоволені клопотання про призначення судово-економічної експертизи відмовити.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді