СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/12593/20
пр. № 2/759/822/22
31 січня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Кириленко Т.В.;
при секретарі судового засідання Шпаковичу С.Р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про виділення в натурі частини житлового будинку, -
У липні 2020 року позивачка звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила поділити в натурі житловий будинок АДРЕСА_1 та виділити їй 1/ 2 частину зазначеного будинку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є власником Ѕ частини зазначеного будинку, яку вона успадкувала після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , власником іншої частини є відповідач - ОСОБА_2 .
Для обслуговування даного будинку ОСОБА_3 було виділено в користування земельну ділянку площею 0,03 га по АДРЕСА_3 , що підтверджується архівною довідкою, виданою Києво-Святошинською РДА.
Позивачка зверталась до Департаменту земельних ресурсів із заявою щодо приватизації вказаної земельної ділянки, однак отримала відмову, оскільки із такою заявою мають звернутись обидва співвласники будинку.
Позивачка зазначає, що не контактує з відповідачем та не має жодної можливості домовитись про вирішення даного питання.
Фактично вказаний житловий будинок уже поділений між позивачкою та відповідачем на дві квартири, але для подальшого розпорядження та присвоєння окремої адреси для кожного із домоволодінь необхідно виділити в натурі частину домоволодіння для кожного із співвласників, оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо добровільного поділу будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2020 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 41).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року провадження по справі було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу (а.с. 68-70).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року провадження у справі було відновлено, у зв'язку із закінченням проведення експертизи та складанням експертного висновку (а.с. 110).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04.11.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 115-116).
Представник позивачки до суду не прибув, подав клопотання у якому просив проводити судовий розгляд у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до суду не зявився повторно, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву не надав.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, в порядку заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 10.01.2004 року за реєстровим № 998а/03 (а.с. 8).
Згідно даного Свідоцтва, загальна площа будинку складає 42,8 кв.м. з надвірними будівлями: сарай під літерою «Е» та спорудження «1-4». До позивачки перейшли в користування: кімната 10,2 кв.м., кімната 18,5 кв.м. та сарай під літерою «Е».
Вказане майно позивачка успадкувала від своєї матері - ОСОБА_3 на підставі Заповіту від 01.10.1993 року посвідченого нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого за № 24/2094 (а.с. 9).
Власником іншої Ѕ частини даного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори за номером 7-н-5410 від 09.04.1986 року, є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, для обслуговування вказаного будинку ОСОБА_3 було виділено в користування земельну ділянку площею 0,03 га по АДРЕСА_4 , що підтверджується архівною довідкою № 7 від 13.01.2000 року, виданою архівним відділом Києво-Святошинської РДА (а.с. 13). У подальшому, відповідно до довідки № 4-03 від 14.01.2000 року вул. Чкалова перейменована на вул. Стратонавтів (а.с. 14).
15.08.2013 року позивачка звернулась до Департаменту земельних ресурсів із завою щодо приватизації вказаної земельної ділянки для обслуговування будинку, однак 26.09.2013року отримала відповідь, згідно якої їй повідомили, що для вирішення порушеного питання потрібно звернутись кожному співвласнику житлового будинку із відповідною заявою про приватизацію земельної ділянки (а.с. 18).
У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 9801 від 07.09.2021 року (а.с. 74-106) з технічної точки зору поділ житлового будинку АДРЕСА_1 відносно ідеальних часток кожного із власників домоволодіння: ОСОБА_1 - Ѕ частини та ОСОБА_2 - Ѕ частини можливий із відступами від ідеальних часток та з урахуванням добудови до частини ОСОБА_2 (яка фактично є та позначена в технічному паспорті, як самочинно зведена) у наступному вигляді:
СпіввласникамСпіввласникам
Гр. ОСОБА_1 .Гр. ОСОБА_2
Ѕ часткиЅ частки
приміщенняплощавартістьприміщенняплощавартість
жила (1-3)18,686588сіни (2-1)6,530259
жила (1-4)10,147018жила (2-3)14,165639
разом28,7133606разом20,695898
відступи 18854відступи -18854
Господарські будівлі та споруди
Ѕ частина споруд11213Ѕ частина споруд15284
сарай «Е»5299сарай «Ж»6554
вбиральня «Г»1485вбиральня «Д»4301
Ѕ частини споруди 1-4, І4429Ѕ частини споруди 1-4, І4429
разом144819разом111182
відступи16819відступи-16818
частки57/100частки43/100
Таким чином суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо виділення в натурі позивачці зазначеного житлового будинку, оскільки відповідно до висновку експерта такий виділ можливий із незначним відступом від ідеальних часток співвласників без внесення конструктивних змін в будівлю та переобладнання інженерних систем.
У той же час позивачка має сплатити відповідачу грошову компенсацію у розмірі 16 818 грн., що становить різницю відступу від ідеальних часток при поділі будинковолодіння.
Також суд вважає можливим на підставі ч. 2 ст. 367 ЦК України припинити право спільної часткової власності сторін на зазначене домоволодіння у зв'язку з поділом спільного майна.
На підставі викладеного, ст.ст.15,16, 317, 321, 328, 356, 358, 364, 367, 392 ЦК України, України, ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про виділення в натурі частини житлового будинку - задовольнити.
Поділити в натурі домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із жилого будинку та господарських будівель та споруд між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В порядку поділу домоволодіння:
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на жилу кімнату 1-3 площею 18,6 кв.м., жилу кімнату 1-4 площею 10,1 кв.м., сарай «Е», вбиральню «Г» та Ѕ частину споруди 1-4,І.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на сіни 2-1 площею 6,5 кв.м., жилу кімнату 2-3 площею 14,1 кв. м., сарай "Ж", вбиральню "Д", 1/2 частину споруди 1-4,І.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 різницю відступу від ідеальних часток у розмірі 16818 грн.
Припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Кириленко