Справа № 694/1428/21 Провадження №1-кп/694/4/22
Вирок
15.02.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12021255310000547 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше несудимий,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
з участю обвинуваченого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_6 01.08.2021 близько 15:00 год., перебуваючи по проспекту Шевченка 42-а в м. Звенигородка, Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, підібравши із землі, привласнив банківську картку акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_7 , яка згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Він же, 01.08.2021 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошей із банківського карткового рахунку, що належить ОСОБА_7 , попередньо привласнивши банківську картку останнього, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом розрахунку даною карткою, а саме о 15 год. 13 хв. в магазині «Продукти Замостянський», по вул. Євромайдана 46 у м. Звенигородка, Черкаської області, о 16 год. 05 хв. на автозаправній станції по вул. Шевченка, 133 в м. Звенигородка, Черкаської області, о 16 год. 38 хв., о 16 год. 39 хв., в магазині «Продукти» по вул. Чорновола, 22-А в с. Вільховець, Звенигородського району, Черкаської області, о 16 год. 42 хв., в магазині «Продукти» по вул. Чорновола, 32 в с. Вільховець, Звенигородського району, Черкаської області, незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 , чим спричинив останньому матеріальні збитки на загальну суму 960 грн. 81 коп.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що він за вказаних в обвинувальному акті обставинах влітку цього року, здається у серпні, у м. Звенигородка знайшов банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» та у подальшому неодноразово розраховувався нею у магазинах та витратив близько 1000 гривень. Відносно міри покарання погоджується з думкою прокурора.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Показання ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує:
-кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів;
-кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше несудимий, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем реєстрації характеризується нейтрально, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин вчинення злочину, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити не пов'язане з позбавленням волі. Разом з цим суд, враховуючи матеріальне становище та те, що обвинувачений тимчасово не працює, приходить до висновку про неможливість призначення покарання у виді штрафу чи виправних робіт.
Визначене обвинуваченим покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, особу обвинуваченого, визнання вини та відношення до вчиненого, думку сторони обвинувачення про застосування іспитового строку, суд встановлює за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладанням на нього обов'язків передбачених ст. 76 цього Кодексу. Суд також приходить до мотивованого висновку зменшення кількості покладених обов'язків на обвинуваченого, передбачених ст. 76 цього Кодексу враховуючи його особу та відсутність вкрай суспільної небезпечності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1