Справа № 643/19272/21
Провадження № 2/643/2338/22
17.02.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №27471, вчинений 15.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 6362,00грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 15.09.2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис №27471 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості у розмірі 19786,00 грн. 07.10.2021року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. відкрито виконавче провадження № 67067139 з виконання виконавчого напису №27471. Вважає, виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис про стягнення заборгованості вчинений без перевірки безспірності вимог. Крім цього позивач зазначив, що приватний нотаріус взагалі не мав права вчиняти вказаний виконавчий напис по стягненню заборгованості за споживчим кредитом, оскільки це не передбачено законодавством.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.11.2021року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.11.2021року, було забезпечено позов.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позов задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчив поштове повідомлення про вручення судової повістки. Відзив на позов не надіслав.
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися у встановлений законом порядок. Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що відповідно до наданої приватним нотаріусом копії кредитного договору, 17.03.2020 року між ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №UP8119628.
Відповідно до копії виконавчого напису, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинений виконавчий напис №27471 від 15.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», заборгованості в розмірі 19136,00грн. Строк, за який проводиться стягнення: з 17.03.2020 року по 06.08.2021 року. Загальна сума заборгованості в тому числі плата за вчинення виконавчого напису складає 19786,00грн.
На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В., 07.10.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67067139 щодо стягнення з позивача вищезазначеної суми.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затверджений постановою КМУ№ 1172 від 29.06.1999 року.
Згідно пункту 1 Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік доповнений пунктом 2, який передбачає отримання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26.11.2014в частині положень, які доповнювали пункт 2 Порядку.
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (постанова Великої Палати Верховного суду від 21.09.2021р. у справі №910/10374/17).
Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 15 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідач не подав до суду доказів про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив» було укладено нотаріально посвідчений договір кредиту, а відтак не надано документів на підтвердження безспірності щодо заборгованості боржника, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 гривні 00 копійок за подання позову та 454,00грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу, зазначивши у позовній заяві, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, становить у розмірі 5000 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Так, ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
В якості доказу витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено такі докази: копію договору про надання правової допомоги №1 від 27.10.2021року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордеру серії АХ № 1073662 від 29.10.2021 року, детальний опис робіт від 28.10.2021року, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №1 від 27.10.2021року, у якому вказано, що загальна вартість послуг складає 5000,00грн. та клієнт зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок адвоката кошти у розмірі 5000,00грн., а також квитанції від 12.06.2021року та 30.12.2021 року про оплату послуг адвоката у загальному розмірі 5 000,00грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» /м.Київ, вул. Сурикова, 3, нежилі приміщення (в літ.А), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович /м.Київ, пр. Григоренка, 15, прим.3/, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович /м.Харків, пров. Подільський, 5, оф.011/, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Виконавчий напис, вчинений 15.09.2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 27471 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» заборгованості за кредитним договором №UP8119628 від 17.03.2020року у загальному розмірі 19 786грн.00коп., визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив», код ЄДРПОУ 43024915 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1362грн. 00коп., та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000грн.00коп., а всього 6362грн.00коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17.02.2022року.
Суддя - Т.М.Довготько