Справа № 643/18894/21
Провадження № 2/618/14/22
18 лютого 2022 року
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачка дійшла висновку, що у них різні характери і погляди на життя, тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, їх шлюб носить формальний характер.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд розірвати шлюб, розглянути справу в її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином. На його адресу, зазначену в позовній заяві, направлялася судова повістка, при цьому вказана кореспонденція повернулася до суду з поштовою відміткою «адресат не проживає - виїхав». Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_2 до суду не надходило відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 16 жовтня 2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 16 жовтня 2020 року Московським районним у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 332 (а.с. 3).
Подружжя спільних неповнолітніх дітей не має.
Сторони спільного господарства не ведуть, подружні стосунки не підтримують тривалий час, їх шлюб носить формальний характер.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх сім'ї неможливі і будуть суперечити їхнім інтересам, що має істотне значення, тому, згідно зі ст. 112 СК України, їх шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під час судового розгляду даної справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.
Відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачем і матеріалами справи не спростовуються.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 10-13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 280-289, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 16 жовтня 2020 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 332, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.О. Бунін