Єдиний унікальний номер № 616/824/21
Провадження № 2/616/41/22
„16” лютого 2022 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря ШЕГДИ В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17 вересня 2015 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 638.
На обґрунтування позову ОСОБА_3 вказала, що від шлюбу сторони спільних дітей не мають. З 2017 року позивач проживає однією сім'єю з ОСОБА_5 від якого має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем неможливе та недоцільне. У зв'язку з чим позивач звернулася до суду та просить розірвати шлюб між сторонами.
Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 30 грудня 2021 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_3 про час та місце розгляду даної справи була повідомлена належним чином, на адресу суду надала заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. У разі неявки відповідача у судове засідання просила прийняти заочне рішення (а.с.32,53).
Відповідач ОСОБА_4 повторно в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, у встановлений судом строк належним чином був повідомлений про розгляд справи, на його адресу були направлені судові повістки, які отримані 04 січня 2022 року та 03 лютого 2022 року для передачі, про що свідчать відмітки в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.52,59 відповідно).
Крім того, виклик ОСОБА_4 до суду двічі було здійснено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України (а.с.50,57). На адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, клопотань та заяв від відповідача не надходило.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ухвали Великобурлуцького районного суду Харківської області від 16 лютого 2022 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17 вересня 2015 рокууклали шлюб, який зареєстровано Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 638(а.с.05).
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Натомість позивачка має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,батьком яких записаний ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , відповідно (а.с.06-08).
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, а згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб існує лише формально. Позивач в своїй письмовій заяві підтримала позовні вимоги та просила розірвати шлюб, при цьому зазначила, що не заперечує проти прийняття заочного рішення у справі у разі неявки відповідача. Відповідач про розгляд справи був повідомлений належними чином, але жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило, що вказує на байдужість відповідача щодо збереження шлюбу з позивачкою. В зв'язку з цим суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату та буде суперечити інтересам сторін і впливати на їх психоемоційний стан, а тому шлюб слід розірвати.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Оскільки позивач в письмовій заяві наполягає на розірванні шлюбу, фактично вона з 2017 року проживає однією сім'єю з іншим чоловіком - ОСОБА_5 , від фактичних шлюбних відносин має трьох малолітніх дітей, шлюб з ОСОБА_4 існує формально, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
За ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, будь - яких заяв чи заперечень щодо вимог позивача до суду від ОСОБА_4 не надходило.
За таких обставин суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому, згідно із ч.1 ст.110, ст.112 СК України, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає розірванню.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 110, СК України, ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, районний суд,-
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 вересня 2015 рокуЛенінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 638між ОСОБА_9 до АЛНАДЖАР АБДУЛАЗІЗОМ - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Федорівка, Великобурлуцького району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Великобурлуцьким РВ УМВС України в Харківській області 27 лютого 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженець Пакистану, остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 лютого 2022 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ