Рішення від 02.02.2022 по справі 571/1156/21

571/1156/21

2/571/15/2022

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Колодич Ю.В., представника позивача адвоката Осики Ю.П., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у вересні 2020 року звернулася в управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської РДА з приводу отримання оформлення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, однак у її призначенні було відмовлено в зв'язку із реєстрацією у належному позивачу будинку, відповідача, який не проживає у ньому тривалий час, проте доходи враховуються при призначенні житлової субсидії на оплату житлових комунальних послуг. Як було роз'яснено позивачу посадовими особами УСПЗН Рокитнівської РДА, у випадку, якщо зареєстрована у житловому будинку повнолітня особа (особи) не працює або працевлаштована не офіційно - відповідно до законодавства при розрахунку загального (сукупного) доходу сім'ї та прийнятті рішення про призначення житлової субсидії або відмову у її призначенні як дохід непрацюючої особи (або офіційно не працевлаштованої особи) або такої, що не може підтвердити свої доходи, дохід такої особи визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зазначає, що на даний час склалася ситуація, що позивач позбавлена можливості оформити субсидію через те, що в її будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 . Однак, відповідач не проживає у будинку, не несе витрат на його утримання та оплату житлово-комунальних послуг. Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позивачем заявлено клопотання про виклик свідків, яке судом задоволено.

Інших клопотань не надходило.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу володіння та користування житловим будинком. Вказані правовідносини урегульовані нормами ЦК України.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали та просили його задовольнити. Також позивач пояснила, що відповідач являється колишнім чоловіком. Вказаний будинок зводився у 2005 році ними разом, оскільки на той час вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Будинок будувався на земельній ділянці, що була надана родичу чоловіка і на тій ділянці розташовувалась його стара хата. Однак, документи на земельну ділянку та на будинок вони не оформлювали, будинок в експлуатацію не приймався та право власності на нього не реєструвалось, оскільки будинок збудовано самочинно. Легалізувати самочинне будівництво не має можливості через відсутність коштів, в БТІ звертатися не бажає. Разом з тим, повідомила, що за даними погосподарського обліку будинок рахується за чоловіком. Після розлучення, починаючи з вересня 2020 року та до теперішнього часу разом з відповідачем не проживають, колишній чоловік створив іншу сім'ю, а їй не допомагає, за будинком не доглядає. Його місцезнаходження та місце його проживання їй не відомі. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це перешкоджає отримати субсидію.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надала пояснення, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , тобто є сусідкою позивача. Відповідач ОСОБА_2 дійсно не проживає по АДРЕСА_1 біля трьох років, також давно не бачила його в селі. Оскільки є сусідкою останніх двадцять років, стверджує, що будинок будувався спільно сторонами. Відповідач займався господарством, здійснював ремонт будинку, займався іншими справами по господарству. Свідок підтвердила, що будинок рахується на відповідачеві, вказана обставина їй добре відома, оскільки живе по сусідству.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02.09.2020 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 18 травня 2000 року у Виконавчому комітеті Глинівської сільської ради Рокитнівського районну Рівненської області. Актовий запис №19, розірвано (а.с.8).

Згідно довідки Березівської сільської ради №2101 від 24.06.2021, громадянин ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований але фактично не проживає понад 2,5 років (а.с.9).

Однак, з довідки про склад сім'ї від 24.06.2021 вбачається, що уповноваженим власником (співвласником, наймачем) житлового приміщення (будинку) є ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі. До складу його сім'ї включено, в тому числі, колишню дружину (а.с. 10). Зареєстрованим місцем проживання відповідача зазначено АДРЕСА_1 .

Встановлені обставини в сукупності з поясненнями позивача та допитаного у справі свідка дають суду підстави вважати, що позивач не наділений правомоччями власника житла, що нею і не заперечувалось у судовому засіданні, у зв'язку з тим, що таке право власності на будинок нею не набувалось, відповідно, не реєструвалось.

Відповідно до частини першої статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Частиною першою та другою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти зі своїм майном будь-які дії, що не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однак, судом не було встановлено, що позивач набула право власності на спірний будинок та зареєструвала його у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, а саме: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майно.

Тож, з урахуванням положень ЦК України правом звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, наділений власник майна.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що будинок за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу.

Отже, враховуючи викладені обставини та правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у позивача ОСОБА_1 не виникло права звернення до суду із цим позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259,264,265,268,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , вид. 28.02.2008 Рокитнівським РВ УМВС України в Рівненській області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт - дані не відомі.

Повне рішення виготовлено 14 лютого 2022 року.

Суддя :

Попередній документ
103388478
Наступний документ
103388480
Інформація про рішення:
№ рішення: 103388479
№ справи: 571/1156/21
Дата рішення: 02.02.2022
Дата публікації: 21.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.08.2021)
Дата надходження: 02.08.2021
Предмет позову: про визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням
Розклад засідань:
10.09.2021 14:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
07.10.2021 14:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
10.11.2021 12:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
10.12.2021 12:30 Рокитнівський районний суд Рівненської області
02.02.2022 11:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЕРЗУН ОКСАНА ПЕТРІВНА
суддя-доповідач:
ВЕРЗУН ОКСАНА ПЕТРІВНА
відповідач:
Рябущиць Юрій Миколайович
позивач:
Рябущиць Валентина Миколаївна
представник позивача:
Осика Юрій Петрович