Справа № 595/189/22
Провадження № 2/595/152/2022
18.02.2022
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ в натурі частки, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, -
14 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Винниченко М.П., звернувся із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: виділити частки в натурі будинку за адресою: АДРЕСА_1 з гаражем та погосподарськими будівлями (сараєм), а саме: за ОСОБА_1 Ѕ половину будинку, якою він користується та здійснив покращення, а також гаражу та сараю, і за ОСОБА_2 Ѕ половину будинку без покращень, так як він таку частинку будинку набув у власність за договором з іншими господарськими будівлями, шляхом поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, і визначити за ними право приватної власності на відокремлені частки житлового будинку і узаконені в передбаченому законом порядку господарські будівлі і споруди з урахуванням сталого порядку користування земельною ділянкою та присвоїти домоволодінню відповідача номер будинку - АДРЕСА_1 , а домоволодінню позивача - 26; визнати режим спільного користування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 6121210100:02:001:0268 на якій знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1 з гаражем та господарськими будівлями (сараєм), встановивши порядок користування земельною ділянкою та виділити сторонам в користування частки відповідно до висновку судової оцінювальної та земельно-технічної експертизи; стягнути з відповідача на його користь судові витрати, судовий збір та витрати на правову допомогу - залучення адвоката в розмірі 14000,00 грн.
Окрім того, позивач просить відстрочити для нього строки на сплату судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір» до моменту ухвалення рішення по даній справі.
Проте, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір». Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481 грн.
Судовий збір у даній справі не сплачено, у позовній заяві представник позивача просить відстрочити сплату судового збору на підставі ЗУ «Про судовий збір» до моменту ухвалення рішення по даній справі, однак не зазначає про наявність майнового стану, який не дозволяв би йому сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також підстави, які слугували б відстроченню.
За приписами частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати такого.
Відтак, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ЦПК України, доказами.
Однак, позивачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів про розмір його доходів за попередній (2021) рік та будь-яких інших доказів на підтвердження того, що його майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору у визначеному законом розмірі.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 при поданні позову слід сплатити 1816 грн за дві вимоги немайнового характеру: 992,40 грн (2481 грн х 0,4) за позовну вимогу про виділ часток в натурі будинку за адресою: АДРЕСА_1 з гаражем та погосподарськими будівлями (сараєм), та 992,40 грн (2481 грн х 0,4) - про визначення режиму спільного користування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельною ділянкою, кадастровий номер 6121210100:02:001:0268 на якій знаходиться будинок за адресою: АДРЕСА_1 з гаражем та погосподарськими будівлями (сараєм).
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 177 ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у сумі 1984,80 грн, або належні докази на підтвердження права на відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ в натурі частки, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. І. Тхорик