іменем України
Справа № 285/4984/21
провадження у справі № 2/0285/143/22
14 лютого 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Сташків Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
сторони по справі: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , відповідач ТОВ “Кей-Колект”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центрально-Західне міжрегіональне управління МЮ (м. Хмельницький) Новоград-Волинський МРВ ДВС,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоград-Волинський за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби, про зняття арешту з майна,
21.09.2021 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду надійшла позовна заява, в якій ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги 23.12.2021 року, просила скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений згідно постанови про арешт майна боржника ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ АА 594166, 29.01.2010 року (реєстраційний номер обтяження 9467080); скасувати заборону на квартиру АДРЕСА_1 , накладену згідно рішення про державну реєстрацію обтяжень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 16.05.2008 (номер запису про обтяження 17145505) на підставі договору іпотеки ВКО № 094278-094279, посвідченого 16.05.2008 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Качан В.О.
Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , яку без її відома 21.08.2003 року було продано відповідачу ОСОБА_3 . За рішеннями суду договір купівлі-продажу її квартири був визнаний недійсним та витребувано майно у ТОВ «Кей-Колект» з чужого незаконного володіння. Однак на сьогоднішній день вона не може вільно розпоряджатись своєю власністю, оскільки у Державному реєстрі речових прав на її квартиру містяться два записи про обтяження: № 17145505 за договором іпотеки та № 9667080 за постановою державного виконавця. З метою захисту своїх прав змушений звернутися до суду.
Сторони в судові засідання 01.12.2021 року, 23.12.2021 року, 20.01.2022 року, 14.02.2022 року не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В заяві представник позивача просила справу розглянути без її участі, наполягала на задоволенні уточнених позовних вимог. Не заперечувала проти постановлення заочного рішення.
У встановлений строк відповідач не подав відзив на позов.
Представник третьої особи в заяві просили розгляд справи провести без участі їх представника.
Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки їх представника в судове засідання, не подали відзив на позов та представник позивача в заяві не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 24.02.2021 року позивач ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 21.09.2000 року, рішення суду №2-108/12 від 11.07.2012 року, від 31.05.2012 року (а.с. 7).
21.08.2003 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , за умовами якого позивач продала, а ОСОБА_3 купила зазначену квартиру.
Позивач звернулась з позовом про визнання недійсним вищезазначеного договору купівлі-продажу та рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 2-108/12 від 31.05.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.08.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Якубовською Т.О., за реєстраційним номером 128. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .
Як встановлено судом, в період чинності договору купівлі-продажу, визнаного судом недійсним, квартира АДРЕСА_1 була передана ОСОБА_3 в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору іпотеки від 16.05.2008 року, укладеного 16.05.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 3119 приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Качан В.О. (а.с. 55-57).
Згідно Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011 року за № 5207-5208, укладеного 12 грудня 2011 року між ПAT «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Г.В. (а.с. 58-59) відповідач TOB «Кей-Колект» у повному обсязі отримав права вимоги за вищезазначеним договором іпотеки та змінив ПАТ «УкрСиббанк» у правовідносинах, які склались між станнім (як іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (як іпотекодавцем) за договором іпотеки від 16.05.2008 року.
TOB «Кей-Колект» 24.10.2016 року зареєстрували право власності на спірну квартиру на підставі рішення приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. згідно договору іпотеки від 16.05.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3118 (а.с. 8 зв.б.).
Позивач ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з позовом та рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 285/3665/20 від 11.01.2021 року позовні вимоги було задоволено повністю та витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Як слідує з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 19.02.2021 року на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження (а.с. 8-10): реєстраційний номер обтяження 9467080, накладений згідно постанови про арешт майна боржника ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ АА 594166, 29.01.2010 року; а також номер запису про обтяження 17145505, накладений згідно рішення про державну реєстрацію обтяжень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 16.05.2008 на підставі договору іпотеки ВКО № 094278-094279, посвідченого 16.05.2008 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Качан В.О.
Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 2-556/10 від 02.09.2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та знято арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 594166 відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 29.01.2010 року, реєстраційний номер обтяження 9467080, тому у вказаній частині вимог провадження по справі закрито ухвалою суду від 14.02.2022 року.
При вирішенні справи по суті суд керується наступними нормами права.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. 48 Закону України “Про власність”, який втратив чинність з 20 червня 2007 року на підставі Закону України від 27 квітня 2007 року № 997-V “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України”).
Положення ст. 391 ЦК України визначає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У свою чергу відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відтак позивачем доведено, що її права щодо вільного розпорядження власним майном порушені саме відповідачем ТОВ “Кей-Колект”, оскільки обтяження у реєстрі № 17145505 на квартиру позивача накладено за клопотанням ТОВ “Кей-Колект” на підставі рішення про державну реєстрацію обтяжень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 24.10.2016 року згідно договору іпотеки ВКО № 094278-094279 від 16.05.2008 року.
Також враховуючи, що квартира позивача була передана в іпотеку 16.05.2008 року третьою особою ОСОБА_3 , яка зареєструвала право власності на спірну квартиру у незаконний спосіб, а боргові зобов'язання позивача ОСОБА_1 перед відповідачем відсутні, тому суд приходить до переконання про підставність вимог позивача до ТОВ “Кей-Колект”.
Відтак судом встановлені підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Також відповідно до положень ст. 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача ТОВ “Кей-Колект” на користь позивача.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” (01042, вул. Іоанна Павла ІІ, 46, корпус “В”, поверх 4, кабінет 402, код ЄДРПОУ 37825958) про скасування обтяження згідно договору іпотеки задовольнити повністю.
Скасувати заборону на квартиру АДРЕСА_1 , накладену згідно рішення про державну реєстрацію обтяжень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 16.05.2008 (номер запису про обтяження 17145505) на підставі договору іпотеки ВКО № 094278-094279, посвідченого 16.05.2008 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Качан В.О.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Кей-Колект” на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 18.02.2022 року.
Головуюча суддя Т.Г. Сташків