Справа №295/13813/21
1-в/295/12/22
Іменем України
17.02.2022 року м. Житомир
Богунський районний суду м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі заяву засудженогоОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)» про умовно- дострокове звільнення,
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
Засуджений в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає заяву у його відсутність.
Представник установи просив вирішити питання про умовно-дострокового звільнення засудженого відповідно до вимог закону.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання про умовно-дострокового звільнення засудженого за відсутністю підстав.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 81 КК України засуджений може бути звільнений умовно-достроково від відбуття призначеного покарання після фактичного відбуття певного строку покарання та за умови якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
04.05.2017 ОСОБА_3 засуджено Чигиринським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3, 75 України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
20.05.2019 ОСОБА_3 засуджено Чигиринським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Початок строку 08.05.2019.
Кінець строку 08.08.2022.
Засуджений ОСОБА_3 в місцях позбавлення волі з 10.05.2019. За час тримання в Черкаському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, режим тримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.
З 04.08.2019 відбуває міру покарання в державній установі «Житомирська виправна колонія (№4)». За період відбування покарання допустив десять порушень режиму тримання, за що вісім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності начальником колонії та два рази з ним проводилися бесіди виховного характеру начальником колонії. Після проведених бесід виховного та профілактичного характеру змінив свою поведінку на краще. На даний час режим тримання не порушує. Двічі заохочувався адміністрацією установи.
Був працевлаштований робітником на дільниці по виготовленню кам'яної бруківки та плитки. До праці та своїх обов'язків ставився сумлінно, виконував змінні завдання. На даний час до праці не залучається, в зв'язку з небажанням працювати.
Намагається дотримуватися норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Підвищеного контролю з боку представників адміністрації установи не потребує.
В середовищі засуджених неконфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Намагається дотримуватись правомірних взаємовідносин з персоналом та виконувати їх законні вимоги.
За характером скритний, хитрий. В особистих бесідах не завжди щирий, в своїй поведінці не постійний.
Намагається приділяти увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи. Дотримується правил пожежної безпеки та безпеки праці.
Відповідно до ст. 123 Кримінально - виконавчого кодексу України приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт». Завдання програми виконує не в повному обсязі, нерегулярно відвідує спортмайданчик, участі в спортивних змаганнях не приймає.
За формальними ознаками підлягав застосуванню ст. 81 КК України, після 08.07.2021.
На спільному засіданні комісії державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» та спостережної комісії при Житомирському міськвиконкомі 23.07.2021 було відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, так як не довів свого виправлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи викладене, та те, що засуджений хоча і відбув певну частину призначеного судом покарання, однак, не характеризується як особа, яка сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому ОСОБА_3 не може бути звільнено від відбування покарання умовно-достроково.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви засудженого про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира на протязі 7 днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1