Справа №295/2028/22
1-кс/295/1276/22
щодо надання дозволу на затримання з метою приводу
15.02.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу, подане старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42015060360000458 від 12.08.2015 р.,відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,
І. Суть клопотання
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Головного управління Служби Безпеки України в Автономній республіці Крим, достовірно знаючи про необхідність прибуття до 30.03.2014 року до Центрального управління Служби Безпеки України, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою взагалі незаконно ухилитися від неї, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, розпорядженням №44 від 24.03.2014 р. «Щодо військовослужбовців Служби безпеки України, які проходять військову службу в органах, підрозділах, закладах, установах Служби безпеки України, що дислоковані в Автономній Республіці Крим'не прибув та незаконно ухилився від подальшого проходження військової служби до Служби Безпеки України.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що своїми умисними діями, які виразились у дезиртирстві, ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 408 КК України.
Слідчий переконує, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою причетність до скоєного кримінального правопорушення, умисно переховується від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, його місцезнаходження невідоме.
В клопотанні слідчий вказує, що 13.08.2015 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
ІІ Процедура та позиція учасників справи
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання направив заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив його задоволити.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь в розгляді скарги.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, в тому числі, затримання особи.
Згідно з ч. 2 ст. 176 КПК України вказано, що затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом.
Статтею 188 КПК України регламентовано порядок звернення до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, відповідно до якої прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Статтею 42 КПК України регламентовано, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 135 КПК України (глава 11) визначено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а саме визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом регламентовано ст. 136 КПК України, відповідно до якої належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, оцінка слідчого судді та висновки
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, перебуває кримінальне провадження №42015060360000458 від 12.08.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
13.08.2015 року було складено повідомлення про підозру, згідно якого ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України. Вказане повідомлення про підозру не було вручено ОСОБА_5
26.08.2015 року підозрюваний ОСОБА_5 був оголошений в розшук.
До клопотання слідчого долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію протоколу допиту свідка від 16.07.2015 р., копію повідомлення про підозру, копію постанови про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук від 26.08.2015 р., копію супровідного листа про неможливість направлення листів на тимчасово окуповану територію України, копію постанови про відновлення досудового розслідування.
Дослідивши клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу, додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для його задоволення відсутні, з огляду на наступне.
Слідчому судді не надано жодних доказів того, що слідчим дотримано визначений кримінальним процесуальним законодавством порядок вручення ОСОБА_5 , повідомлення про підозру.
Так, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру, яке було складено 13.08.2015 р. ОСОБА_5 не вручалось і ним не отримувалось. Відомості про направлення повідомлення про підозру поштою рекомендованим листом з описом вкладення за місцем проживання та рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення ОСОБА_5 до клопотання не долучені.
Не надані до клопотання будь-які інші відомості, які підтверджують факт ознайомлення ОСОБА_5 зі змістом повідомлення про підозру будь-яким іншим шляхом. До клопотання не долучені будь-які докази, які підтверджують, що орган досудового розслідування вживав заходи, направлені на встановлення місця знаходження ОСОБА_5 , не підтверджено доказами, що повідомлення про підозру не могло бути вручено внаслідок невстановлення його місцезнаходження, проте були вжиті всі можливі і передбачені КПК України заходи для його вручення, що передбачено ст.ст. 42, 278 КПК України.
Не надано слідчому судді докази, що повідомлення про підозру вручалось в порядку, який передбачений ч. 2 ст. 136 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим на підставі матеріалів кримінального провадження не доведено, що ОСОБА_5 , в порядку та в спосіб, які передбачені КПК України, вручено повідомлення про підозру. На переконання слідчого судді статус підозрюваного особа має набути у встановлений кримінальним процесуальним законом спосіб та про це їй має бути відомо. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості стосовно того, що станом на 14.02.2022 року ОСОБА_5 був обізнаний зі статусом підозрюваного у кримінальному провадженні.
Не дотримання такого порядку органом досудового розслідування є грубим порушенням прав особи, в тому числі права на захист.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 в силу ст. 42 КПК України не набув статус підозрюваного в даному кримінальному провадженні, а отже щодо нього не може бути вирішено питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не може бути наданий дозвіл на його затримання.
Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що кримінальне провадження було зареєстроване 12.08.2015 року, повідомлення про підозру складено 13.08.2015 року, тобто досудове розслідування не проводилось, а з матеріалів, які долучені до клопотання, взагалі не вбачається, які процесуальні дії були проведені органом досудового розслідування протягом 2015 - 2022 рр., направлені на встановлення місця проживання і перебування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
До клопотання слідчий долучив копію постанови від 26.08.2015 року про оголошення розшуку ОСОБА_5 . Разом з тим, сама по собі постанова про оголошення розшуку підозрюваного не може свідчити про те, що підозрюваний ухиляється від органу досудового розслідування.
Так, за правилами ст. 280 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Водночас, до клопотання не долучені будь-які докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_5 хоча б один раз належним чином повідомлявся про необхідність з'явитись до слідчого, що може бути підставою для оголошення його рошуку.
Матеріалами, долученими до клопотання, не підтверджується, що ОСОБА_5 взагалі обізнаний стосовно того, що відносно нього здійснюється досудове розслідування і він може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення.
До клопотання не долучені будь-які докази, які підтверджують, що ОСОБА_5 вчиняє дії, які направленні саме на ухилення від органу досудового розслідування і які свідчать про те, що він переховується від органу досудового розслідування.
Беручи до уваги те, що слідчим не доведено та не надано докази, які підтверджують, що ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України, що органом досудового розслідування вжито заходи для повідомлення ОСОБА_5 про підозру в порядку та у спосіб, які передбачені КПК України; з матеріалів, долучених до клопотання, не вбачається, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування; слідчий суддя приходить до висновку про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 188-190, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1