Справа № 274/3648/21
Провадження № 2/0274/1335/21
Іменем України
"07" лютого 2022 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,
прокурора Романчук Т.А.,
представника відповідача адвоката Архіпова А.А.,
розглянувши цивільну справу за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
1. Описова частина
02.06.2021 Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області звернувся з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Гришковецької селищної ради заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності шкоду в розмірі 25 551, 69 гривень.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.04.2021 у справі № 274/4868/20, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 246 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки трудового колективу ФОП ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи 274/4868/20 судом встановлено, що 15.01.2020, близько 09 -30 год. ОСОБА_1 , порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, діючи умисно, самовільно вчинив порубку 6 дерев породи в'яз, діаметром пня у корі біля шийки кореня 25 см, 33 см, 27 см, 41 см, 39 см, 31,5 см, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки «STIHL», у захисних лісонасадженнях, що розташовані на відстані 115+500 м- 1151-650 м правої сторони колії лінії Житомир-Бердичів, перегону Кодня-Рея, квартал №40 виділ №68, внаслідок чого заподіяв шкоду у розмірі 25 551, 96 грн. На даний час збитки добровільно ОСОБА_1 не відшкодовано.
Посилаючись на ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ст.ст. 105, 107 Лісового Кодексу України, ст.1166 ЦК України, ст. 66 Конституції України, статті 41, 68 Закону України « Про охорону навколишнього природного середовища» позивач вважає, що обставини вказані у вищевказаній ухвалі суду від 22.04.2021 є встановленими та доказуванню не підлягають.
У позовній заяві прокурор також зазначає, що Гришковецька селищна рада як орган місцевого самоврядування, уповноважена державою забезпечувати виконання відповідного місцевого бюджету, у зв'язку з чим зобов'язана здійснювати функції щодо забезпечення надходження до місцевого бюджету доходів у вигляді відшкодування правопорушниками шкоди, заподіяної навколишньому середовищу.
Про виявлені факти заподіяної ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу вищевказаної шкоди Гришковецькій селищній раді було відомо. Разом з тим, Гришковецька селищна рада з часу виникнення кримінального правопорушення не звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаних коштів, що свідчить про неналежне здійснення вказаною особою захисту інтересів держави. У зв'язку з чим до суду з вказаним позовом діючи в інтересах держави звернувся прокурор.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, адвокат Архіпов А.А. просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що прокурор, звернувшись до суду в інтересах Гришковецької селищної ради, невірно обрав спосіб захисту порушеного права та вступив у справу на стороні неналежного позивача. Гришковецька селищна рада не є належним позивачем у справі. Згідно висновку експерта порубка дерев відбулася на ділянці, яка належить до захисних лісонасаджень регіональної філії «Південно-Західна залізниця», АТ «Укрзалізниця». Згідно матеріалів кримінального провадження під час проведення досудового розслідування та розгляду кримінальної справи потерпілим було визнано АТ «Укрзалізниця». При розгляді кримінальної справи № 274/4867/20 потерпілий не змінювався.
16.01.2020 Жмеринською дистанцією захисних лісонасаджень АТ «Укрзалізниця» було подано заяву про вчинення злочину (порубку шести дерев в'яз) у захисних лісових насадженнях, які належать юридичній особі, а не органу місцевого самоврядування. До заяви про вчинення злочину потерпілим був також наданий розрахунок збитків завданих Акціонерному товариству.
Прокурором під час звернення до суду не зазначено причин неможливості звернення Гришковецькою селищною радою з позовом для здійснення своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Прокурором не обґрунтовано його право на пред'явлення цього позову.
В обґрунтування шкоди завданої Гришкіовецькій селищній раді у розмірі 25551, 96 грн, прокурором суду надано висновок експерта у кримінальному провадженні № 12020060050000044 від 26.06.2021, у якому вказано, що шкода завдана за порубку шести дерев на виробничому підрозділі Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень, регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Тобто експертиза підтверджує шкоду завдану АТ. Крім того, вважає, що розрахунок завданої шкоди повинен проводитися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. N 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», при цьому доданий позивачем як доказ висновок експерта при розрахунку нанесеної шкоди посилань на вищевказану постанову не містить.
Також позивачем не додано жодного доказу, що ділянка на якій було здійснено незаконну порубку дерев належить селищній раді.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що оскільки у матеріалах справи відсутні належні, достатні, допустимі докази на підтвердження того, що саме з вини відповідача завдана шкода державі в особі Гришковецької селищної ради в розмірі 25 551, 96 грн, крім того, додані до позову докази не завірені належним чином, у задоволенні позову слід відмовити (а.с.34-41).
У відповіді на відзив заступник керівника Бердичівської окружної прокуратури О. Висоцька вказує, що відповідно до рішення Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області № 15 від 03.10.2019 «Про реорганізацію Старосолотвинської, Райської, Гальчинської, Осиківської, Половецької, Никонівської та Скаківської сільських рад шляхом приєднання до Гришковецької селищної ради», Рейська сільська рада увійшла в склад Гришковецької селищної ради. Отже Гришковецька селищна рада є правонаступником, а отже розпорядником всього комунального майна, прав та обов'язків Рейської сільської ради, на якій здійснені незаконні порубки.
Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Для фінансування заходів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища, утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього середовища).
Посилаючись на ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, заступник прокурор вказує, що завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на адмінтериторії якого скоєно правопорушення. В даному випадку самовільна порубка лісу відбулася на території Рейської сільської ради. Таким чином, збитки завдані в межах Гришковецької селищної ради (ОТГ), вказаний орган місцевого самоврядування виконує функції держави у даних спірних відносинах. Тому Гришковецька селищна рада є належним позивачем у даній справі і кошти у сумі 25551,96 підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього середовища Гришковецької селищної ради (а.с. 62-69
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 16.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (а.с. 29).
Прокурор у судовому засіданні підтримав позов.
Представник відповідача адвокат Архіпов А.А. у судовому засіданні просив відмовити у позові.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.04.2021 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 246 КК України у зв'язку із передачею його на поруки трудовому колективу ФОП ОСОБА_2 , за умови, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито. Цивільний позов Бердичівської місцевої прокуратури про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.
Відповідно до зазначеної ухвали, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 15 січня 2020 року, близько 09 год. 30 хв. він, перебуваючи біля території власного домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 помітив 6 дерев породи «В'яз», які відносяться до захисних лісонасаджень виробничого підрозділу Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця», після чого у нього виник злочинний умисел на незаконну порубку вказаних дерев. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, ОСОБА_1 , розуміючи протиправність своїх дій, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), діючи умисно, вийшов з території домоволодіння та пішов до захисних лісонасаджень, що розташовані на відстані 115 + 500 м - 115+650 м правої сторони колії лінії Житомир-Бердичів перегону Кодня-Рея, квартал № 40 виділ № 68, звідки шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки "Stihl" самовільно вчинив порубку 6 дерев породи «В'яз» діаметром пня у корі біля шийки кореня 25 см, 33 см, 27 см, 41 см, 39 см, 31,5 см, внаслідок чого заподіяв АТ «Укрзалізниця» істотну шкоду у розмірі 25551 грн. 96 коп. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев лісу у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, та 30.06.20 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за вказаною вище статтею. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та вказав, що фактичні обставини зазначені у підозрі та обвинувальному акті відповідають дійсності. Просив задовольнити клопотання про переда.
Мотивуючи закриття кримінального провадження із передачею справи на поруки трудовому колективу, суд, серед інших підстав, виходив із того, що ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, після вчинення злочину щиро розкаявся (а.с. 9-10).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи по кримінальному провадженню № 12020060050000044 від 25.06.2020 № 414/20/-25/1823-1831/20-25, внаслідок незаконної порубки на лісовій ділянці, яка належить до лісового фонду України, а саме до захисних лісонасаджень виробничого підрозділу Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень, регіональної філії «Південно-Західна» залізниця, АТ «Укрзалізниця», лінії Житомир-Бердичів, перегону Кодня-Рея, прив'язка до залізничної колії: права сторона колії 115+500 м до км 115+650 м квартал № 40 виділ № 68, загальний розмір шкоди заподіяної внаслідок незаконної вирубки шести дерев породи в'яз у захисних лісонасадженнях становить 25 552, 96 грн (а.с. 104-144).
Відповідно до повідомлення вих № 31-94-4602 від 11.09.2020, першим заступником керівника Бердичівської місцевої прокуратури на адресу Гришковецької селищної ради направлено повідомлення, за змістом якого роз'яснено право Гришковецької селищної ради на пред'явлення позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та з'ясовано чи не заперечує сільська рада щодо пред'явлення позову прокурором (а.с. 14-16).
На лист № 31-94-4602 від 11.09.2020 Гришковецька селищна рада повідомила листом від 14.09.2020 ( вих. № 1174) реквізити для зарахування грошових коштів за шкоду завдану навколишньому природному середовищу (а.с. 17).
Крім того, листами від 22.09.2020 № 31-94-4726 вих 20 та від 17.05.2021 № 50-90-704 вих-21 Бердичівська окружна прокуратура ще двічі повідомила Гришковецьку селищну раду про встановлені порушення законодавства ОСОБА_1 та за відсутності реагування сільської ради з'ясовано позицію щодо пред'явлення позову в інтересах сільської ради до ОСОБА_1 прокурором.
У відповідь на лист від 17.05.2021 № 50-90-704 вих-21 Гришковецька селищна рада повідомила, що не має заперечень проти звернення прокурора до суду із позовом до ОСОБА_1 в інтересах сільської ради про відшкодування шкоди (а.с. 24).
Відповідно до листа від 24.01.2022 начальник Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень повідомив, що ОСОБА_1 здійснив незаконну порубку дерев 15.01.2020 в межах Гальчинської сільської ради.
Норми права, які застосував суд, аналіз доводів сторін, висновки суду
Відповідно до ст.13 Конституції України, ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
За статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).
Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Основним завданням державного регулювання та управління у сфері лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. (частина перша статті 25, стаття 63 ЛК України).
За змістом статті 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 ЛК України).
Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається та встановлено Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 22.04.2021 - 15 січня 2020 року, близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 , на 115 + 500 м - 115+650 м з правої сторони колії лінії Житомир-Бердичів перегону Кодня-Рея, квартал № 40 виділ № 68 шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки "Stihl" самовільно вчинив порубку 6 дерев породи «В'яз» діаметром пня у корі біля шийки кореня 25 см, 33 см, 27 см, 41 см, 39 см, 31,5 см, внаслідок чого заподіяв АТ «Укрзалізниця» істотну шкоду у розмірі 25551 грн. 96 коп.
Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової інженерно-екологічної експертизи по кримінальному провадженню від 25.06.2020 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки ОСОБА_1 шести дерев породи в'яз становить 25 551, 96 грн.
Висновок експерта в частині визначення розміру шкоди проведено у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд та з урахуванням індексу інфляції. Експертом враховано, що три дерева із шести були сухостійними та шкода обчислена за відповідною таксою, зменшеною у два рази.
Таким чином доведено фат заподіяння шкоди відповідачем та розмір цієї шкоди.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності права у прокурора на звернення із цим позовом та щодо неналежного позивача у справі Гришковецької селищної ради, із таких підстав.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вказане положення міститься також у ст. 324 ЦК України.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.
Відповідно до рішення Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області № 15 від 03.10.2019 «Про реорганізацію Старосолотвинської, Райської, Гальчинської, Осиківської, Половецької, Никонівської та Скаківської сільських рад шляхом приєднання до Гришковецької селищної ради», Гальчинська сільська рада увійшла в склад Гришковецької селищної ради.
Тобто Гришковецька селищна рада є належним позивачем у справі про відшкодування шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства ОСОБА_1 , оскільки на її території скоєно правопорушення.
Щодо права прокурора представляти інтереси сільської ради, суд зазначає наступне.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У позовній заяві прокурор посилався на те, що цей позов є заходом прокурорського реагування на захист інтересів держави в особі Гришковецької селищної ради, яка є уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах та виступає позивачем у суді. Внаслідок несплати винною особою шкоди, завданої незаконною порубкою лісових насаджень, місцевий бюджет Гришковецької селищної ради недоотримує кошти. Гришковецькою селищною радою не були реалізовані повноваження щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконної порубки лісу.
Перед зверненням до суду з позовом про відшкодування шкоди заступник керівника Бердичівської окружної прокуратури на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Гришковецьку селищну раду про намір пред'явлення такої позовної заяви на що була згода сільської ради.
Тобто доведено підстави, визначені ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», що дають право прокурору на звернення із цим позовом.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Керівника Бердичівської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 25 551 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 69 копійок (класифікація доходів 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», отримувач Бердичівське УК/отг сел. Гришківці/24062100, код ЄДРПОУ - 37752874, рахунок UA388999980333189331000006783, ДКСУ м. Київ).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 2270 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Гришковецька селищна рада, смт Гришківці, вул. Червоний промінь, 4, код ЄДРПОУ 04345380.
Відповідач: ОСОБА_1 : зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 17.02.2022 ( у зв'язку із хворобою судді)
Суддя І.Ю. Хуторна