Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2022 року Справа№200/2246/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа Департамент патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Макаровської Юлії Миколаївни про відкриття виконавчого провадження від 02 лютого 2022 року ВП №68431808.
Позов обґрунтовував тим, що оскаржена постанова прийнята щодо примусового виконання постанови від 23 жовтня 2021 року серії 1АВ № 03084088 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, що винесена Департаментом патрульної поліції, з порушенням вимог законодавства, оскільки вказану постанову стягувачем пред'явлено до виконання з пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання (протягом трьох місяців з дня її винесення), що встановлений ст. 303 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вважав, що державним виконавцем порушені вимоги п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі яких він мав повернути такий виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.
Додатково позивач зазначав, що раніше постанову від 23 жовтня 2021 року серії 1АВ № 03084088 він не отримував, та будь яких повідомлень про наявність поштових відправлень на його адресу також не надходило.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що зазначений в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху строк пред'явлення постанови до виконання «до 23 грудня 2021 року» - це строк виконання її правопорушником.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху набрала законної сили 14 грудня 2021 року, тому виходячи з ч.ч. 1 та 2 ст. 12 вказаного Закону строк пред'явлення її до примусового виконання - до 14 березня 2022 року.
До відповідача постанова надійшла в електронній формі 31 січня 2022 року.
Таким чином, строки пред'явлення пропущені не були; постанова про відкриття виконавчого провадження винесена без порушень строків.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа подала заяву, в якій просила в задоволенні позову відмовити.
Позивач в позові просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що 23 жовтня 2021 року Департаментом патрульної поліції щодо ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 14-2, 33, 222, 279-1 - 279-3, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення винесена постанова від 23 жовтня 2021 року серії 1АВ № 03084088 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові також зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення в разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, що встановлений ч. 2 ст. 300-1 цього Кодексу, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 680 грн.
В постанові зазначена дата набрання нею законної сили 14 грудня 2021 року; строк пред'явлення її до виконання - по 23 грудня 2021 року.
31 січня 2022 року вказана постанова разом із заявою про примусове виконання рішення (заява від 21 січня 2022 року № 427505/41/27-2022) подані на примусове виконання в електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
В той же день вказана постанова надійшла до державного виконавця (про що наявна інформація в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (в розділі «Інформація про виконавче провадження»)).
Постановою головного державного виконавця Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження ВП № 68431808 з примусового виконання вказаної постанови про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 680 грн.
В той же день винесено постанову від 02 лютого 2022 року «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження».
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1 та 2 ст. 12 вказаного Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 26 цього Закону).
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 13 вказаного Закону порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Статтею 300-1 вказаного Кодексу визначений порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису)
Згідно з цією статтею Кодексу у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Порядок провадження по виконанню постанов про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 307 - 310).
Згідно з ч. 1 ст. 307 вказаного Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтю ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, і визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Інших строків для виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законодавством не передбачено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року в справі №923/971/19 зазначила, що під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону. Разом з визначенням особливостей процедури виконавчого провадження Закон України «Про виконавче провадження» має бланкетні та відсильні норми, які передбачають застосування правових приписів інших нормативних актів при здійсненні виконавчого провадження.
Враховуючи наведене строки, що визначені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, є загальними, і вони мають бути застосовані з урахуванням інших нормативних актів.
Для виконавчого документа, про який йдеться в даній справі, стаття 303 Кодексу України про адміністративне правопорушення є спеціальною, відповідно до якої, постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оскільки постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесена 23 жовтня 2021 року, тому строк пред'явлення її як виконавчого документа до виконання - по 23 січня 2022 року.
Разом з тим, вказана постанова подана на примусове виконання 31 січня 2022 року, тобто з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, що встановлений ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказані обставини та вимоги законодавства державним виконавцем враховані не були, що призвело до помилкового винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З огляду на наведене з метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження та інші, винесені в межах такого виконавчого провадження постанови, підлягають визнанню неправомірними та скасуванню (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року сплату судового збору в сумі 992,40 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (86060, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Комунальна, 4, код ЄДРПОУ 34990952), третя особа Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646), про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 лютого 2022 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 68431808, а також винесену в межах цього виконавчого провадження постанову від 02 лютого 2022 року «Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження».
Стягнути з Авдіївського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (86060, Донецька обл., м. Авдіївка, вул. Комунальна, 4, код ЄДРПОУ 34990952) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Суддя Т.В. Логойда